Леся Карнаух: Українці задекларували 35,1 млрд іноземних доходів, отриманих у 2024 році

За 2024 рік українські громадяни задекларували 35,1 млрд грн іноземних доходів, це на 17,8 млрд більше, ніж за попередній рік. Сума нарахованого ПДФО – 3,8 млрд грн, військового збору – 535,8 млн грн. Про це в. о. Голови ДПС Леся Карнаух повідомила під час міжнародної зустрічі «Світове українство: виклики і можливості» в Офісі Омбудсмана України з прав людини.

Захід, організований ГС «Світове українство», Міжнародним штабом допомоги українцям у партнерстві із «Business Woman Club», зібрав 284 українців, які перебувають у 32 країнах. На події обговорювали виклики для переселенців та те, як покращити з ними взаємодію держави.

«Війна вимушено розширила географію проживання українців. Всі, хто виїхав у безпечніші країни, – наші співвітчизники, яких ми чекаємо вдома і підтримуємо за кордоном. Українці світу також наповнюють наш бюджет ресурсом на захист, декларуючи іноземні доходи та сплачуючи податки», – зазначила Леся Карнаух.

Вона додала, що кількість довідок про підтвердження статусу податкового резидента України щорічно зростає. Торік підрозділи ДПС видали понад 21 тисячу довідок. Цьогоріч за 6 місяців – вже 12,5 тисячі.

Україна працює за угодами про уникнення подвійного оподаткування. Якщо податки з доходу вже сплачені за кордоном, їх можна зарахувати в Україні. На часі також удосконалення механізмів уникнення подвійного оподаткування у зв’язку із новими нормами про множинне громадянство.

«ДПС прагне до вдосконалення своїх сервісів, щоб вони були зручні та безбар’єрні у всіх аспектах, а ще інтегровані з іншими державними. Попрацюємо із МЗС над перспективою долучення необхідних податкових послуг до системи «е-Консул», – підкреслила в. о. Голови ДПС.

Леся Карнаух також акцентувала на важливому аспекті, який варто знати і навколо якого постійно виникають страшилки і міфи, – допомога, отримана громадянами України та членами їхніх родин у зв’язку з війною від іноземних держав, державних фондів, компаній і організацій, які здійснюють благодійну діяльність, не підлягає оподаткуванню. Вона не включається до загального оподатковуваного доходу до моменту скасування воєнного стану.

 

Мобілізовані ФОП на час служби звільнені від сплати податків: як скористатися новими нормами

Самозайняті фізичні особи, які були мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати податків і подання звітності на час служби. Набрали чинності відповідні зміни до Податкового кодексу (Закон № 4505-ІХ).

Податки, які не сплачуватимуться:

•  податок на доходи фізичних осіб,
•  єдиний податок
•  військовий збір,
•  ЄСВ, якщо ФОП не має найманих працівників.

Звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Що робити ФОП: 

•  якщо інформація про мобілізацію, контракт або демобілізацію вже є в Реєстрі – заяву подавати не потрібно;
•  якщо даних у Реєстрі немає – можна подати заяву й копії підтверджуючих документів самостійно до податкової.

ДПС послідовно ініціювала вирішення податкових питань мобілізованих ФОП і ветеранів та створила у територіальних органах робочі групи. Для зручності і можливості отримати консультацію щодо нових норм всі «гарячі лінії» продовжують працювати.

Контакти для самозайнятих захисників та їхніх родин:

https://tax.gov.ua/others/kontakti/garyachi-linii-terorganiv-dps-dlya-virishennya-pitan-mobiliz

Як діятиме звільнення: 

ДПС не буде нараховувати авансові платежі з єдиного податку та військового збору на період мобілізації або дії контракту. Якщо такі суми вже були нараховані – вони підлягають анулюванню.

Якщо ФОП було виключено з реєстру платників єдиного податку через несплату податкових зобов’язань під час мобілізації або служби за контрактом – його буде поновлено автоматично.

Також мобілізовані фізичні особи – підприємці/особи, які провадять незалежну професійну діяльність/члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, інформація щодо яких наявна в Реєстрі, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати ЄСВ на весь строк їх військової служби, зокрема і військової служби за контрактом.

Крім того, за період мобілізації платника єдиного внеску або дії укладеного з такою особою контракту нараховані суми штрафних санкцій та пені підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію платника єдиного внеску.

Якщо ФОП має найманих працівників – він може уповноважити іншу особу виплачувати зарплату працівникам. ЄСВ у такому випадку нараховує уповноважена особа, а сплатити його ФОП може протягом 180 днів після демобілізації – без штрафів.

Звітність з ЄСВ подається ФОП протягом 150 днів після демобілізації, також без штрафів і пені.

Якщо виникли порушення до початку служби або під час неї (несвоєчасна сплата чи звітність) – ФОП звільняється від відповідальності, якщо виконає обов’язки у встановлені строки після демобілізації:

•  звітність – до 150 днів,
•  сплата – до 180 днів.

Довідково: Закон України від 18 червня 2025 року № 4505-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладання договорів керованого доступу».

 

Листування за допомогою Електронного кабінету – зручна і ефективна взаємодія платників з контролюючими органами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

З метою підвищення ефективності інформаційної взаємодії з контролюючими органами існує можливість здійснення листування в електронному вигляді через Електронний кабінет.

Підпунктами 17.1.13 та 17.1.14 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет та реалізовувати через Електронний кабінет свої права та обов’язки.

Так, платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючим органом засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2023 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155/VІІІ «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі, як зазначено вище, з дотриманням вимог законів № 851 та № 2155 шляхом надіслання документа в Електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно – правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ, зокрема, отримання будь-якого документу, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, забезпечення взаємодії платників з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку (пункт 42¹.2. статті 42¹ ПКУ).

Порядок функціонування Електронного кабінету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 01.0.2017 за № 942/30810, зі змінами і доповненнями (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 18 Порядку, листування контролюючих органів з платниками податків, здійснюється в електронній формі за умови подання Заяви про бажання отримувати документи через Електронний кабінет за формою згідно з додатком 3 до Порядку.

Водночас направлення контролюючими органами таких листів платникам податків в електронній формі має ряд переваг, зокрема:

•  отримання документів від контролюючого органу в електронному вигляді через Електронний кабінет;
•  миттєве отримання повідомлень на електронну пошту про надходження документів в Електронний кабінет;
•  забезпечення своєчасного отримання повідомлень, вимог, рішень, та іншої офіційної кореспонденції;
•  зменшення кількості особистих візитів до контролюючих органів;
•  постійний доступ до архіву листування в Електронному кабінеті.

Крім того, Електронний кабінет є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом, який спрощує процес отримання податкових послуг платниками податків, мінімізує безпосередній контакт з органами ДПС та унеможливлює виникнення корупційних ризиків при наданні послуг.

Можливість здійснення листування в електронній формі створює умови для оперативної, надійної та зручної взаємодії платників податків із контролюючими органами.

Разом з тим, слід зазначити, що на сьогодні сервісами Електронного кабінету користуються понад 3,1 млн громадян, проте подано лише 115,8 тис. заяв про бажання отримувати документи через Електронний кабінет.

Реформування процесів податкового адміністрування - Національна стратегія доходів до 2030 року 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Головною ціллю Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД) є забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності у період дії воєнного стану і після його припинення, удосконалення процесів, зокрема податкового адміністрування, адаптації національного податкового законодавства України до законодавства ЄС.

З метою забезпечення ефективного та комплексного протистояння розмиванню податкової бази й виведенню прибутку з-під оподаткування, підвищення рівня податкового контролю, збільшення бази оподаткування та унеможливлення застосування схем мінімізації податкових зобов’язань виникла потреба у впровадженні нових механізмів роботи ДПС.

Так, отримання ДПС доступу до інформації про іноземні фінансові активи резидентів України за Загальним стандартом звітності надасть змогу:

• посилити контроль за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню;
• виявляти незадекларовані доходи для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами;
• підвищити ефективність застосування нових правил про оподаткування контрольованих іноземних компаній;
• отримати додаткове джерело податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб.

Зі свого боку запровадження обміну звітами в розрізі країн надасть змогу налагодити ефективний процес обміну інформацією з іноземними компетентними органами для здійснення економічного і статистичного аналізу, оцінки ризиків трансфертного ціноутворення та інших ризиків, пов’язаних з розмиванням податкової бази та виведенням прибутків з-під оподаткування.

Завдяки впорядкуванню процесів і підвищенню прозорості система оподаткування стане більш зрозумілою, справедливою та орієнтованою на довгострокові пріоритети держави й суспільства.

Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками): забезпечення належного наповнення бюджетів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що комплаєнс-ризики у системі податкового адміністрування – це ризики, що призводять до втрати доходів, у разі якщо платники податків не дотримуються чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством: належної реєстрації у податковій системі; своєчасного подання податкової звітності; зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності та своєчасної сплати податкового зобов’язання в установлені терміни.

Реалізація експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) дасть змогу:

•  допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час ведення господарської й підприємницької діяльності, заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;
•  максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків, спільно вирішувати проблеми й усувати перешкоди;
•  мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;
•  запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;
•  забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.

Довідково: експериментальний проєкт щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) – складова реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року. Він буде реалізовуватись відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 протягом двох років.

Чи має право на податкову знижку фізична особа – підприємець?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Підпунктом 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ встановлено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку на доходи фізичних осіб (податок) в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

Згідно з п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому, п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), за умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо така фізична особа:

•  є найманою особою та отримує доходи у вигляді заробітної плати
•  та/або отримує доходи у вигляді дивідендів по акціях (інших корпоративних правах), емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.

 

Податкова знижка за витратами у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, переданих фізичною особою неприбутковим організаціям

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Відповідно до п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до цього Кодексу та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

При цьому п. 729.1 ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (п. 729.2 ст. 729 ЦКУ).

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (п. 729.3 ст. 729 ЦКУ).

Відповідно до п. 5 ст. 719 ЦКУ договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до п. 1 ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (п. 1 ст. 640 ЦКУ).

Таким чином, лише у разі декларування права на податкову знижку на суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву. При здійсненні благодійних внесків неприбутковим організаціям такої вимоги законодавством не передбачено.

У фокусі уваги податкової служби легалізація найманої праці 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оформлення трудових відносин роботодавцями з найманими працівниками – це забезпечення соціальних гарантій громадян та надходжень до бюджету.

Нагадуємо, що відповідно до норм Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.

Така перевірка здійснюється контролюючим органом, у тому числі, на дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Зауважимо, що фактична перевірка здійснюється за наявності підстав, передбачених п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та без попередження платника податків (особи).

Цілі запровадження системи управління комплаєнс-ризиками 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що метою експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (ДПС) є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.

Стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками (тобто ризиками дотримання податкового законодавства, далі – податковими ризиками) – це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.

ДПС продовжить розвивати систему управління ризиками дотримання податкового законодавства, яка буде інтегрованою в організаційну структуру та процеси діяльності служби. В межах системи управління ризиками дотримання податкового законодавства будуть вживатися заходи реагування на виявлені податкові ризики, спектр яких варіюватиме від сприяння добровільному дотриманню вимог законодавства платниками податків (шляхом їх попередження про податковий ризик та можливість самостійного його усунення) на одному кінці спектру до примусового дотримання вимог (шляхом спрямування податкового контролю на діяльність платників податків, які систематично грубо порушують законодавство) на іншому.

Такий системний підхід до управління податковими ризиками допомагатиме підвищити рівень прозорості та системності в роботі ДПС, забезпечить ефективний розподіл ресурсів, дозволить досягти суттєвої економії часу працівників ДПС та платників податків загалом.

Довідково: комплаєнс у податковій сфері – це комплекс заходів, які здійснюються податковим органом в межах реалізації експериментального проєкту з метою сприяння добровільному дотриманню платниками податків вимог податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені таким законодавством, шляхом управління податковими ризиками (постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854).

Надання фізичною особою в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна юридичній особі/ФОПу: оподаткування ПДФО доходу 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок, ПДФО) включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Підпунктом 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника ПДФО – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

Разом з тим, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

 

Трудові відносини: чи відрізняються правила оформлення працівників для юридичних осіб, фізичних осіб або ФОПів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців.

Оформити працівника можна за три основні кроки:

•  укладення трудового договору;
•  оформлення наказу про прийняття на роботу;
•  повідомлення Державної податкової служби.

Для укладання трудового договору працівник має надати:

•  паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
•  індивідуальний податковий номер;
•  трудову книжку (за наявності).

Якщо це необхідно для роботи, працівник має надати документи про освіту, довідку про стан здоров’я тощо.

 

До уваги фермерських господарств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Згідно з п. 5 Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів /голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 565 (із змінами) (далі – Порядок № 565), для отримання сімейним фермерським господарством додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – додаткова фінансова підтримка) голова сімейного фермерського господарства подає не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку місяця до контролюючого органу за місцем свого обліку як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) відповідні заяви на одержання додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Заява) за формами згідно з додатками 1 і 2 до Порядку № 565 від себе та усіх членів сімейного фермерського господарства (крім членів/голів сімейного фермерського господарства, які підлягають страхуванню на інших підставах або звільняються від сплати єдиного внеску відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), та не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, не мають права на отримання додаткової фінансової підтримки).

До заяв голова фермерського господарства додає копію договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства.

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб розміщена електронна форма Заяви згідно з додатком 1 до Порядку № 565 за ідентифікатором форми F1317401.

Заява за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 565 та копія договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства приєднуються до Заяви за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 565 шляхом заповнення «Документу довільного формату» за ідентифікатором форми J/F1360102 (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ).

 

Щодо реєстрації платником ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку:

•  з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;
•  з першого числа місяця, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу або державному реєстратору, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;
•  з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування;
•  з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі зміни ставки єдиного податку третьої групи;
•  з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;
•  з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.

Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.

 

В які терміни ФОПи – платники єдиного податку подають звітність по єдиному внеску у складі декларації платника єдиного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку:

•  першої та другої груп подають за звітний рік додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1) у складі Податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) у термін, встановлений для річного звітного (податкового) періоду, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
•  третьої групи подають за звітний рік Додаток 1 у складі Декларації за IV квартал податкового (звітного року) у термін, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;
•  четвертої групи подають за звітний рік додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи – не пізніше 20 лютого поточного року.

Довідково: Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця та Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи подаються за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами та доповненнями).

 

Де можна дізнатись про реквізити бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що інформація про відкриті Державною казначейською службою України бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС у розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням:

Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Одночасно, Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по такому платнику.

Також, своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску відбувається шляхом їх розміщення в центрах обслуговування платників.

Звертаємо увагу, що відповідно до Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період воєнного стану» з 01 грудня 2024 року відкриті нові бюджетні рахунки для зарахування військового збору за наступними кодами класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ):

•  ККДБ 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;
•  ККДБ 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;
•  ККДБ 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

 

Від фізичних осіб – платників транспортного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 4,8 млн гривень

Протягом двох перших кварталів 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – платників транспортного податку (податок) надійшло майже 4,8 млн гривень.

Нагадуємо, що п.п. 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

 

З 1 серпня 2025 року за порушення вимог використання РРО/ПРРО доведеться сплачувати повний розмір штрафів

З 1 серпня 2025 року завершиться перехідний період, під час якого діяв зменшений розмір штрафів за порушення правил застосування РРО/ПРРО.

Нагадаємо, що у 2023 році, після поновлення права контролюючих органів на повноцінне застосування штрафних санкцій, держава тимчасово зменшила їх розмір до 25 % і 50 % для адаптації бізнесу до нових умов. Йшлося про порушення вимог пунктів 1 і 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.

Ці пом’якшення втратять чинність і штрафи за незастосування РРО та невидачу чеків знову стягуватимуться у повному обсязі:

•  100 % – вартості товарів (робіт, послуг) при першому порушенні;
•  150 % – вартості при кожному наступному порушенні.

Закликаємо суб’єктів господарювання забезпечити дотримання встановлених правил розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Зокрема:

•  використовувати лише зареєстровані РРО, ПРРО або розрахункові книжки;
•  проводити розрахунки на повну суму вартості товарів або послуг;
•  видавати покупцям відповідні розрахункові документи (у паперовій або електронній формі).

Дотримання вимог законодавства дозволить уникнути фінансових санкцій, забезпечить справедливу конкуренцію та захист прав споживачів.

Довідково.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

 

Чи може самозайнята особа сплатити грошове зобов’язання власними коштами фізичної особи або з банківської картки фізичної особи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).

Пунктом 35.2 ст. 35 ПКУ, зокрема, визначено, що сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі (у тому числі з використанням електронних грошей), крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема, корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених ст. 87 ПКУ, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац перший п. 87.1 ст. 87 ПКУ).

Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому п. 87.1 ст. 87 ПКУ та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 01 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 01 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг (абзац другий п. 87.1 ст. 87 ПКУ).

Інструкція про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затверджена постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 162), регулює порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків (далі – надавач платіжних послуг) та особливості здійснення платіжних операцій за окремими рахунками користувачів, що відкриваються відповідно до законів України (п. 2 розд. І Інструкції № 162).

Відповідно до абзацу першого п. 8 розд. І Інструкції № 162 користувач має право за власним вибором відкривати відповідні рахунки в будь-яких надавачів платіжних послуг, що мають право відкривати рахунки користувачам відповідно до Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» зі змінами та доповненнями та Інструкції № 162.

Абзацом першим п. 10 розд. І Інструкції № 162 встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.

Водночас, п. 4 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 зі змінами та доповненнями, встановлено, що суб’єкти господарювання, які відкрили рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов’язаннями, що виникають у господарських відносинах, у безготівковій формі, а також у готівковій формі з дотриманням обмежень та в порядку, установленому законодавством України.

Отже, джерелами сплати грошових зобов’язань або податкового боргу платників податків фізичної особи – підприємця або фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, є будь-які власні кошти.

Сплату грошового зобов’язання або погашення податкового боргу фізична особа – підприємець або фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, може здійснювати як власними коштами, так і з банківської картки фізичної особи.

 

Безбар’єрність – це простір, в якому кожен має можливість жити, вчитися, працювати і самореалізовуватися

У рамках реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року метою є підвищення рівня обізнаності громадян про безбар’єрність, поширення культури безбар’єрності через мотивацію до змін та популяризацію рівних можливостей для кожного.

Така важлива ініціатива нагадує: безбар’єрність – це не про інших, це про всіх нас. Це про людяність, рівність і справедливість у щоденному житті, це про комфорт незалежно від віку, стану здоров’я чи соціального статусу.

Надання адміністративних та інших послуг платникам є одним з важливих напрямків роботи податківців Дніпропетровщини.

Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) громадянам і суб’єктам господарювання, незалежно від їх статусу, надаються адміністративні послуги в 17 центрах обслуговування платників (ЦОП), мобільному ЦОПі та в ГУ ДПС. Платники податків мають можливість отримати від податківців 91 адміністративну послугу (61 послугу – безкоштовно). Кожний ЦОП для зручності осіб з інвалідністю обладнаний пандусом.

Мобільний ЦОП ГУ ДПС на постійній основі здійснює виїзди до територіальних громад регіону. Під час таких виїздів в комфортних умовах податкові послуги надаються і маломобільній групі населення.

Інформаційна безбар’єрність – це, коли громадяни незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій.

Так, за допомогою онлайн ресурсів ГУ ДПС платники можуть отримати необхідну інформацію і оперативний зворотний в’язок від податкової. До таких форматів взаємодії відносяться: комунікаційна податкова платформа ГУ ДПС, субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», сторінки у соціальній мережі Facebook «ДПС у Дніпропетровській області» та відеохостингу YouTube «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

На інформаційних джерелах ГУ ДПС розміщується актуальна податкова інформація з питань законодавства та діяльності податкової служби області. Отримати доступ до онлайн сервісів і ознайомитись з інформацією можливо і людям з порушенням зору.

Шляхом безбар’єрного підходу до комунікацій з платниками податкова служба Дніпропетровщини удосконалює взаємодію з громадянами, бізнесом і громадськістю.

Безбар’єрність – це норма сучасного світу, частина нашого європейського майбутнього та реальний інструмент розвитку громад і держави. Це простір, в якому кожен має можливість жити, вчитися, працювати і самореалізовуватися. Тож наше ставлення і поведінка – вже частина безбар’єрного світу.

 

Перше півріччя 2025 року: підсумки роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за кількома основними напрямками діяльності

Бізнес Дніпропетровщини працює: маємо позитивну динаміку кількості новостворених платників

На податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) станом на 01.07.2025 перебуває понад 294,9 тис. платників податків, що на 7,4 тис. платникі більше ніж у 2024 році.

За період з 01.01.2025 по 30.06.2025 до бізнесу Дніпропетровщини приєдналося майже 14,5 тисяч платників, у тому числі фізичних осіб – підприємців майже 12,9 тис. осіб, юридичних осіб – майже 1,6 тисяч.

Січень – червень 2025 року: надходження до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини перевищили 76,6 млрд гривень

Попри виклики податківці та платники регіону працюють над головним – забезпечення стабільних та у повному обсязі надходжень до бюджетів і державних цільових фондів задля фінансової стабільності та зміцнення оборони нашої держави, а також фінансування державних соціальних програм.

Так, упродовж двох кварталів 2025 року платники Дніпропетровщини спрямували до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів – понад 76,6 млрд гривень. Позитивна динаміка надходжень у порівнянні з аналогічним періодом минулого року складає понад 15,7 млрд грн, або на 25,8 %.

У першому півріччі цього року бюджети усіх рівнів отримали понад 55,1 млрд гривень. До відповідного періоду минулого року надходження збільшились на 11,3 млрд грн, або на 26,0 %.

При цьому, до Державного бюджету України впродовж січня – червня 2025 року надійшло понад 32,8 млрд гривень. Це на 8,6 млрд гривень, або на 35,5 %, більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.

До місцевих бюджетів з початку року надійшло понад 22,3 млрд гривень. Відповідно до аналогічного періоду минулого року надходження збільшились на понад 2,7 млрд грн, або на 14,2 %.

До державних цільових фондів впродовж січня – червня поточного року надійшло 21,5 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). І це на 4,4 мільярди гривень, або на 25,8 відсотків більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.

Для прикладу, у першому півріччі п. р. юридичними особами забезпечено надходження до державного бюджету з податку на прибуток, податку на додану вартість (далі – ПДВ), рентних платежів, екологічного податку, частини чистого прибутку у сумі понад 15,6 млрд грн, що на 18,5 %, або на понад 2,4 млрд грн, більше ніж за аналогічний період минулого року.

До місцевих бюджетів від юридичних осіб надійшло понад 5,7 млрд грн податку на прибуток, єдиного податку, рентних платежів, екологічного податку, інших місцевих податків і зборів. Це на 0,3 млрд грн, або на 5,6 %, більше ніж у першому півріччі 2024 року.

Найвагоміший відсоток надходжень до державного бюджету, а це майже 60 %, припадає на ПДВ. Це складає понад 9,3 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року забезпечена позитивна динаміка понад 1,8 млрд грн, або 23,9 %.

У першому півріччі 2025 році до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло 282,6 млн грн акцизного податку, що становить 124,2 відс. доведених планових показників. Загальні додаткові надходження складають 55,1 млн гривень, темп росту надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року складає 115,4 %.

З вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) з початку року до загального фонду держбюджету надійшло 150,1 млн грн акцизного податку, що становить 110,5 % відповідно до запланованих, додаткові надходження складають 14,3 млн гривень.

З ввезених в Україну підакцизних товарів (продукції) у січні – червні 2025 року до загального фонду держбюджету надійшло 132,5 млн грн акцизного податку, що становить 144,6 % відповідно до запланованих, додаткові надходження складають 14,3 млн гривень.

Що стосується надходжень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів до місцевих бюджетів області, то вони склали 290,4 млн гривень. Відповідно до запланованих показників – це 103,7 %, додаткові надходження – 10,3 млн гривень. Темп росту надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – 110,4 %.

Саме сумлінна сплата податків – це прояв активної громадянської позиції та патріотизму і важливий внесок у наближення нашої Перемоги.

Погасили борги – поповнили бюджети та державні цільові фонди

Одним з пріоритетних напрямків роботи податківців Дніпропетровщини є зменшення податкового боргу платників податків.

Адже, коли йдеться про стабільність державних фінансів, то ключову роль відіграє і ефективна робота з боржниками. Оскільки кожна гривня несплачених податків – це, зокрема, недофінансовані школи, лікарні, інфраструктура.

Тому фахівці ГУ ДПС діють комплексно, відстоюючи інтереси держави навіть у найскладніших умовах викликів.

У результаті здійснених заходів досягнуто скорочення податкового боргу, що обліковувався станом на 01.01.2025 (без врахування новоствореного боргу, що виник протягом першого півріччя 2025 року), на загальну суму 746,8 млн гривень.

ГУ ДПС вживає весь комплекс заходів, передбачених Податковим кодексом України, для недопущення приросту податкового боргу.

Так, за результатами проведеної роботи у цьому напрямку станом на 01.07.2025 забезпечені надходження від реалізації майна боржників, яке перебуває у податковій заставі, на суму 1,8 млн грн, в той час, як за аналогічний період 2024 року надходження від реалізації заставного майна склали 0,5 млн гривень.

Крім того, ГУ ДПС систематично направляє платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів з усіх рахунків підприємств – боржників та здійснює вилучення готівкових коштів у рахунок погашення податкового боргу.

За результатами вжитих заходів станом на 01.07.2025 стягнуто (вилучено):

•  безготівкових коштів – 57,5 млн грн, позитивна динаміка у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – 40,7 млн грн;
•  готівкових коштів 3,2 млн грн, позитивна динаміка у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – 2,2 млн гривень.

Крім того, станом на 01.07.2025 забезпечено надходження коштів від реалізації безхазяйного майна:

•  до державного бюджету у сумі 2,1 млн грн, що у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року більше на 1,8 млн гривень;
•  до місцевих бюджетів у сумі 0,3 млн грн, що у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року більше на понад 0,2 млн гривень.

Якщо податкові платежі – це фінансова підтримка держави та обороноздатності нашої держави, то єдиний внесок – це основне джерело наповнення фондів соціального страхування. За їх рахунок здійснюється фінансування державних соціальних програм, виплата пенсій, матеріальної допомоги громадянам і не тільки.

Протягом першого півріччя 2025 року загальні надходження від заходів стягнення у рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску склали 112,8 млн грн, або 106,1 % від доведеного показника доходів. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження у рахунок погашення недоїмки з єдиного внеску збільшились на 6,9 млн грн, або на 6,5 %.

При цьому, за результатом взаємодії з територіальними органами державної виконавчої служби протягом першого півріччя 2025 року у рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску до державних цільових фондів надійшло 37,9 млн гривень. Вони перевищують надходження аналогічного періоду 2024 року на 4 млн грн, або на 11,8 %.

З метою стягнення податкового боргу протягом січня – червня цього року до суду направлено 609 адміністративних позовів про стягнення податкового боргу з фізичних осіб – боржників на загальну суму 160,3 млн гривень. За аналогічний період минулого року до суду направлено 240 адміністративних позовів про стягнення податкового боргу на загальну суму 41,9 млн гривень.

Станом на 01.07.2025 надходження у рахунок погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб до зведеного бюджету склали 55,3 млн гривень. Позитивна динаміка надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – 16,4 млн грн, або 42,2 %.

При цьому, у результаті співпраці з органами державної виконавчої служби протягом першого півріччя 2025 року надійшло 12,5 млн гривен. І це на 6,4 млн грн, або на 104,9 %, більше минулорічних надходжень за аналогічний період.

Робота з податковим боргом – це багатоетапна робота.

Її головна мета – врегулювання зобов’язань у спосіб, прийнятний для обох сторін. І як результат – держава отримує кошти, а підприємство має можливість на відновлення платоспроможності.

Продовжуємо роботу над скороченням заборгованості, забезпечуємо наповнення бюджетів та державних цільових фондів.

 

До уваги платників податків: важливі документи, які набрали чинності у червні 2025 року!

Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, що набрали чинності у червні 2025 року, підготовлений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області

 https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/914387.html

 

Економічна безбар’єрність 

Безбар’єрним середовищем визнається простір необмежених можливостей, в якому відсутні дискримінація, соціальні упередження та стереотипи, враховуються інтереси та потреби кожного громадянина. Зокрема, економічна безбар’єрність – це, коли усі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я, мають умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю.

«Податківці регіону відкриті до комунікацій з платниками: для підвищення рівня податкової грамотності на постійній основі проводиться роз’яснювальна робота, а також комунікаційні заходи у різних форматах. Це допомагає платникам орієнтуватись в законодавчих нормах та набувати знання, які необхідні для ведення господарської діяльності в правовому полі. Відсутність бар’єрів – це наша готовність створювати простір, в якому буде комфортно кожному, а забезпечення якісного податкового сервісу – запорука ефективної взаємодії податкової служби з усіма верствами суспільства», – акцентувала керівниця податкової регіону.

 

До уваги ФОП – платників єдиного податку четвертої групи, які визначають МПЗ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 299 ПКУ).

Згідно з п. 45.1 ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація). Одним із додатків, який подається разом з Декларацією, є додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3).

У Додатку 3 платник єдиного податку четвертої групи розраховує, зокрема, різницю між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (далі – Позитивне значення) платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого Позитивного значення (абзац другий п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Позитивне значення є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Показник Позитивного значення, розрахований у рядку 04 графи 3 розд. ІІ Додатка 3, переноситься до рядка 15.2 графи 6 «Розрахункової частини декларації для фізичних осіб – підприємців» (далі – Розрахункова частина) Декларації.

Поряд з цим:

•  у рядку 15.1 графи 6 Розрахункової частини Декларації зазначаються зобов’язання з єдиного податку за підсумками звітного (податкового) року, який, відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ, сплачувався платником щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі – 10 відс.; у II кварталі – 10 відс.; у III кварталі – 50 відс.; у IV кварталі – 30 відсотків;
•  у рядку 15 графи 6 Розрахункової частини Декларації шляхом додавання показників рядків 15.1 та 15.2 графи 6 Розрахункової частини Декларації розраховується загальна сума податкового зобов’язання з єдиного податку самостійно нарахована за звітний (податковий) період.
• Відповідно до підпунктів 295.9.1 та 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи:
•  самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки Декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ;
•  перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

Отже, позитивне значення тобто різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок сплачується фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку четвертої групи не пізніше 20 лютого поточного року на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцезнаходженням платника податку (податковою адресою).

При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Реквізити рахунків для територіальних громад для сплати податків, зборів та платежів (в т. ч. єдиного податку) відкритих Державною казначейською службою України, розміщено на субсайтах відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Яка заборгованість визнається безнадійною?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство;

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією;

и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із ст. 36 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» зі змінами та доповненнями звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником – фізичною особою основного зобов’язання є недійсними;

і) заборгованість особи за договором про споживчий кредит або іншим договором, анульована згідно з пп. 12 і 16 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування» зі змінами та доповненнями.

До безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

•  пов’язаних з таким кредитором;
•  які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;
•  які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

 

За допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» можна отримати ЕДП у Кваліфікованого надавача ЕДП ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

За допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» здійснюється ідентифікація особи та передача копій електронних документів.

Для отримання електронних довірчих послуг у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» необхідно:

1) звернутися до обраного відокремленого пункту реєстрації Надавача;

2) відкрити паспорт громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон у застосунку «Дія», версії не нижче 2.0;

3) натиснути на нього та обрати штрихкод;

4) надати штрихкод або продиктувати 13-значний код, який розташований під штрихкодом;

5) підтвердити запит для передачі даних.

 

Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 35¹ Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 321 (зі змінами).

Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки:

перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;

другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;

третій – зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів.

Платіжна інструкція заповнюється відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку від 29.07.2022 № 163 (зі змінами), з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами).

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті коштів на єдиний рахунок наведено у пункті 6 розділу ІІ Порядку №148.

Увага! Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 35¹.3 статті 35¹ ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

 

Національна стратегія доходів: стратегічні цілі для досягнення мети 

Національна стратегія доходів України до 2030 року (Національна стратегія доходів) – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування.

Досягнення мети Національної стратегії доходів передбачається за такими стратегічними цілями:

•  забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшенні потреби у зовнішньому фінансуванні;
•  забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобов'язань України в частині податкової політики та адміністрування;
•  зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;
•  підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;
•  створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

 

Щодо застосування індексації нормативно грошової оцінки при справлянні плати за землю з юридичних осіб в 2025 році

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузі інформацiї та телекомунікації управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Оксани БАБКІНОЇ.

Сьогоднішня зустріч присвячена застосування окремих положень Податкового кодексу України при обчисленні суми податкових зобов’язань з плати за землю, а саме щодо застосування індексації нормативно-грошової оцінки при справлянні плати за землю з юридичних осіб в 2025 році.

Основними нормативними документами, що регулюють земельні відносини в Україні, є Земельний кодекс України (далі – ЗКУ) та Податковий кодекс України .

Згідно статті 206 Земельного кодексу України використання землі є платним.

Плата за землю – це місцевий податок у складі податку на нерухоме майно, яка є обов’язковою і запроваджується сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад та в повному обсязі зараховується до відповідних місцевих бюджетів.

Плата за землю займає друге місце в надходженнях до місцевих бюджетів.

За І півріччя 2025 року землекористувачами області сплачено 3603,2 млн грн, що на 158,6 млн грн більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Відповідно до норм Податкового кодексу України плата за землю справляється лише у двох її формах – земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 271.1 ст.271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є нормативно грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Відповідно до Закону України від 11.12.2003 №1378 «Про оцінку земель» (зі змінами) нормативна грошова оцінка це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що та визначається за формулою відповідно статті 289 Кодексу.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Так, згідно з інформацією , наданою Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 13.01.2025 №6-28-0.22-18/71-25 повідомлено Державну податкову службу України, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2024 рік становить 1,12, який застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь.

Також звертаємо увагу на справляння плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Порядок визначення бази оподаткування земель, для яких не виконана нормативна грошова оцінка, передбачає застосування у якості бази – розмір нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області як публічного показника Оцінки зафіксованого для земель відповідної території (ст. 277 Кодексу).

Нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Дніпропетровській області визначена в розмірі 30251 гривня за 1га згідно Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів від 03.11.2021 №1147

На сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в розділі «Ринок та оцінка земель» щорічно розміщено інформацію «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за рік», в якій поінформовано про значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель по категоріях земельних ділянок.

Додатково повідомляємо, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки для земель (крім сільськогосподарських угідь) несільськогосподарського призначення становить: 1 – за 2020 рік; 1,1 – за 2021 рік; 1,15– за 2022 рік; 1,051 - за 2023 рік; 1,12 - за 2024 рік.

Отже, якщо земельні ділянки землі не належать до сільськогосподарських угідь, то при обчисленні податкових зобов’язань з плати за землю платники зобов’язані індексувати базову величину нормативної грошової оцінки, що визначена у порядку ст. 277 Кодексу, на відповідну величину коефіцієнта індексації.

Одночасно слід зазначити. що відповідно до вимог пункту 286.1 Податкового кодексу України платники плати за землю при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Який код виду сплати зазначається при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції у випадку погашення заборгованості по єдиному внеску та нарахованої суми пені?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

У випадках сплати заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та нарахованої суми пені платником у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється код виду сплати «140» – «Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску/грошових зобов’язань».

Нагадуємо, що актуальні реквізити рахунків для сплати єдиного внеску розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

QR-код у фіскальному касовому чеку повинен містити обов’язкову інформацію 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що одним з реквізитів у фіскальному чеку є QR-код.

QR-код має містити в собі таку обов’язкову інформацію:

•  код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку;
•  дату та час здійснення розрахункових операцій;
•  фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека в межах зміни;
•  суму розрахункової операції;
•  фіскальний номер РРО/ПРРО, на якому він сформований.

 

Платникам ПДВ про складання розрахунку коригування до податкової накладної за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що розрахунок коригування до податкової накладної необхідно складати за правилами, встановленими у Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267.

У разі, якщо розрахунок коригування до податкової накладної, складено на суму отриманої абонентної плати за рік та серед року за додатковою угодою змінено її розмір (акт наданих послуг виписується щомісяця, останнім днем місяця) і, враховуючи норми п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, розрахунок коригування до податкової накладної необхідно складати на дату кожного оформлення акту наданих послуг за новою (збільшеною) вартістю.

 

Платформа «Діалог влади та бізнесу»: зручна комунікація влади, податкової служби, територіальних громад та бізнесу Криворіжжя 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

В рамках роботи регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу» за організацією Криворізької районної військової адміністрації, під головуванням начальника районної військової адміністрації Євгена Ситниченка, за участю начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузях будівництва, добувної промисловості і розроблення кар’єрів та класах ремонту і технічного обслуговування машин, устаткування, виробів, харчової промисловості управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгенія Кретова, Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості та представників бізнесу Криворізького району відбулась нарада з нагальних питань, що виникають під час провадження господарської діяльності.

На заході обговорили ключову проблематику щодо звільнення від оподаткування власників земельних ділянок, на яких розташовані інженерно – технічні та/або фортифікаційні споруди, оподаткування в аграрному секторі, визначення мінімального податкового зобов’язання та інші.

Фахівці податкової проінформували присутніх на актуальні теми – правила звільнення від податкових зобов’язань мобілізованих підприємців, офіційне оформлення найманої праці. Задля обізнаності бізнесу та громадськості у питаннях законодавства розповіли про сучасні інформаційні ресурси податкової служби області та можливість зручно взаємодіяти з податковою службою через листування в Електронному кабінеті. Безбар’єрність в наданні адміністративних послуг та створення безбар’єрного інформаційного простору в пріоритеті податкової служби.

Комунікація влади та податкової служби Кривого Рогу з громадами – це прагнення до плідної співпраці по вирішенню проблемних питань у воєнний час та прийняття рішень направлених на ефективний результат. Завдяки відкритому діалогу можна забезпечити належне наповнення місцевих бюджетів, що є джерелом економічної стійкості та обороноздатності регіону!

Роз’яснення податкового законодавства на семінарі в Прозорому офісі соціальних послуг Тернівського району

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

Для платників податків відбувся семінар в Прозорому офісі соціальних послуг Тернівської районної у місті Кривому Розі ради.

На заході, з метою підвищення обізнаності громадян та суб’єктів господарювання щодо актуальних змін, фахівці податкової служби проінформували присутніх щодо можливості листування з контролюючим органом в електронному вигляді через Електронний кабінет та роздали інформативну листівку з QR-кодом покрокової інструкції подання Заяви про бажання отримувати документ.

Податківці розповіли про основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року та систему управління податковими ризиками, правила податкових зобов’язань мобілізованих ФОП та ветеранів, про податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, право на отримання податкової знижки, переваги офіційного працевлаштування, електронні сервіси та адміністративні послуги від ДПС в концепції безбар’єрності та інші питання.

Нагадали про інформаційні джерела та сучасні формати комунікацій податкової служби Дніпропетровщини, а саме:

•  субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України;
•  сторінка «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook;
•  сторінка «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» на YouTube-каналі.

В кінці зустрічі присутні мали можливість отримати фахові роз’яснення на поставленні запитання щодо практичного застосування податкового законодавства.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань податкового законодавства.

Податківці відповідали на питання щодо правил звільнення від податкових зобов’язань для мобілізованих ФОП, основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року та реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, особливості податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, реєстрацію РРО/ПРРО, офіційне оформлення працівників та інше.

На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.

На засіданні підгрупи виконавчого комітету Криворізької міської ради з питань акцизного податку та єдиного податку 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

У виконавчому комітеті Криворізької міської ради відбулось засідання підгрупи з надходження акцизного податку, єдиного податку та мобілізації додаткових надходжень до бюджету Криворізької міської територіальної громади за участі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській та представників інших контролюючих органів.

Учасники засідання обговорили актуальні проблеми щодо дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, а також заходи протидії нелегальній торгівлі контрабандною продукцією.

Приділили увагу питанням посилення контролю за сплатою єдиного податку малого бізнесу та аналізу надходжень коштів до міського бюджету.

Коментар: Національна стратегія доходів в концепції безбар’єрності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала коментар представникам медіа Національної стратегії доходів до 2030 року.

Інформуємо платників про альтернативні шляхи отримання послуг та відповідно до Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року в концепції суспільної та громадянської безбар’єрності – забезпечення рівних можливостей участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті територіальних громад та держави, рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації, а також інклюзивне середовище як передумова для участі у всіх формах суспільного життя та громадської активності.

Однією із стратегічних цілей цього напряму є те, що для кожної людини доступні послуги, зокрема соціальні, освітні, медичні, комунальні, транспортні, фінансові, правничі, безпекові, правозахисні, цивільного захисту, адміністративні, архівні, медіа та інші.

ДПС впроваджує принципи доступності та рівного сервісу для всіх платників і прагне, щоб кожен громадянин або підприємець мав можливість отримати необхідні послуги швидко, зрозуміло та з повагою до своїх потреб.

Для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення забезпечено доступність приміщень у Центрах обслуговування платників. При цьому, першочергова увага приділяється зручності таких осіб та забезпеченню їхніх потреб в отриманні послуг.

Обслуговування осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення здійснюється позачергово. Таких відвідувачів супроводжує модератор ЦОП протягом всіх етапів отримання послуг.

Ввічливе та уважне ставлення до кожного відвідувача – пріоритет комунікацій з платниками.