Результат превентивних заходів ДПС для виводу з «тіні»: середньомісячний приріст активних РРО зріс втричі

За останніх три місяці сумлінні платники податків додатково зареєстрували близько 20 тисяч активних РРО/ПРРО. Середньомісячний приріст втричі більший, ніж у попередніх періодах. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко в Telegram-каналі.

Наразі в Україні загалом офіційно 981,8 тис. реєстраторів.

«Активізація зумовлена превентивними та роз’яснювальними заходами податківців. Крім цього, сприяють «детінізації» зміни форми та змісту фіскального чека», – наголосив Руслан Кравченко.

Завдяки даним, що надходять до Системи обліку даних РРО, ДПС постійно отримує інформацію про тих, хто систематично отримує кошти за продані товари на свої рахунки, при цьому не проводить їх через касові апарати, та тих, у кого вони відсутні.

Застосування РРО та ППРО в Україні має переваги для бізнесу, покупців та держави:

•  економічна стабілізація,
•  покращення податкових надходжень,
•  зменшення ризиків ухилення від оподаткування,
•  боротьба з тінню,
•  прозорість фінансових операцій,
•  захист прав споживачів,
•  уникнення штрафів за порушення законодавства.

Звертаємо увагу покупців (споживачів), що на вебпорталі ДПС у розділі «Е-сервіси» функціонує сервіс «Пошук фіскального чека», що розміщений за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check. Він дозволяє здійснити пошук чека РРО/ПРРО, перевірити його справжність та припинити незаконну діяльність окремих торгівців.

Трудовий договір – документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що роботодавці зобов’язані оформлювати з найманими працівниками трудові відносини відповідно до законодавства про працю.

Трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.

Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.

З моменту підписання трудового договору найманому працівнику забезпечуються трудові права і соціальні гарантії, зокрема:

•  гідні та безпечні умови праці;
•  нормований робочий час;
•  оплачувані та неоплачувані відпустки;
•  регулярна виплата заробітної плати не нижче мінімальної;
•  захист від незаконного звільнення;
•  страхові виплати в разі непрацездатності;
•  захист прав, тощо.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

•  укладення трудового договору;
•  оформлення наказу про прийняття на роботу;
•  повідомлення Державної податкової служби.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу.

Зауважуємо, що фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

УВАГА! ШАХРАЇ!!!

До Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) надходить інформація про надсилання суб’єктам господарювання (СГ) електронних листів від невідомих осіб, які пропонують посадовим особам СГ зателефонувати до заступника начальника ГУ ДПС за неіснуючим номером, чим дискредитують працівників податкової служби, негативно впливають на їх ділову репутацію та честь.

Наголошуємо, що посадові особи ГУ ДПС діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких листів.

Звертаємось до платників податків бути обачними, не піддаватися на провокації. У разі виникнення вказаних ситуацій, вчинення протиправних дій від імені працівників ГУ ДПС, просимо негайно звертатись до Національної поліції за телефоном 102 та до відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС за телефонами (056) 374 86 40, (056) 374 86 50.

 

Чи включаються до складу податкової знижки витрати, понесені фізичною особою на лікування за наслідками 2024 року?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 03 лютого 2025 о 09:38

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2025.

До 31 грудня 2025 року фізична особа – резидент має право скористатись податковою знижкою за наслідками 2024 року.

До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України, включається сума коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (податок) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних закладів для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 розд. ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2025 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2024 року платникам не надається.

 

Оформлення трудових відносин забезпечує працівнику реалізацію трудових прав 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до ст. 3 Кодексу законів про працю України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Легальні трудові відносини гарантують вагомі переваги працюючим.

Важливість встановлення факту трудових відносин полягає в тому, що легальна праця створює підстави для реалізації працівником трудових прав, зокрема права на гідну заробітну плату, гарантійні, компенсаційні та інші соціальні виплати, у тому числі виплати, пов’язані із тимчасовою непрацездатністю, нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням.

Задекларовані трудові відносини та своєчасна і в повному обсязі сплата ПДФО, військового збору і єдиного внеску у воєнний час – це вагома підтримка економіки країни. При цьому, офіційно оформлений працівник сьогодні здійснює свій особистий внесок не тільки у захист своїх трудових прав, а й у зміцнення Збройних сил України.

Водночас, відносини без оформлення регулюються лише особистими правилами роботодавця. Під час неоформлених трудових відносин працівник позбавлений будь-яких гарантій на безпечну працю та соціальні виплати.

Звертаємо увагу, що соціальна відповідальність роботодавця, який має свій бізнес – запорука його високої репутації. Споживачі більше довіряють бізнесу, який опікується працівниками, працює чесно та відкрито.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це також запорука фінансової стабільності роботодавця. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

 

Для кого визначається МПЗ у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (ПКУ) платниками у частині мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.

Платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Слід зазначити, що у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ.

Отже, для фізичних осіб, які відповідно до норм Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами і доповненнями), Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (із змінами та доповненнями) та Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» (із змінами та доповненнями) оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.

 

Платникам податків про комплаєнс

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Комплаєнс – це дотримання законів, правил і стандартів. Для бізнесу це означає діяти чесно, прозоро та відповідально. А для податкової служби – ще й оцінювати ризики порушень, щоб ефективно працювати з платниками.

Що таке комплаєнс-ризики? Це потенційні ситуації, коли платник податків може ненавмисно або свідомо порушити податкове законодавство: невчасно сплатити податки, занизити доходи, тощо.

Податкова аналізує такі ризики і відстежує поведінку платників, щоб своєчасно попередити або мінімізувати порушення. Це важливо для бізнесу. Вчасне усунення ризиків допоможе уникнути перевірок і штрафів. Якщо платник демонструє низький рівень ризику, то податкова співпрацює на партнерських засадах.

Робота з комплаєнс-ризиками має на увазі формування індивідуального податкового профілю платника. Він базується на даних звітності, платіжної дисципліни, наявності найманих працівників та інших показниках.

Платникам необхідно регулярно проводити внутрішній аудит, вчасно подавати та уточнювати податкову звітність, користуватися електронним кабінетом та переглядати власний статус платника податків, бути відкритими до комунікації з податковою.

Комплаєнс – це не тільки про контроль, а й про довіру. Системне дотримання правил – це репутація платників податків, що допоможе будувати надійний, стабільний бізнес.

 

Яка ставка військового збору застосовується до суми перевищення ФОПом – платником єдиного податку третьої групи загального обсягу доходу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу (далі – ПКУ) для платників єдиного податку встановлено, зокрема, граничні обсяги доходу для кожної групи платників єдиного податку, зокрема, для третьої групи 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відс., а також зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 розд. XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ (п.п. 3 п. 293.8 ст. 298 ПКУ).

Відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платниками військового збору є, зокрема:

фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи (п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів) (п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється з 01 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан (абзац п’ятий п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить для платників, зазначених у п.п. 3 п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ 1 відс. від доходу, визначеного згідно із ст. 292 ПКУ.

Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (п. 296.3 ст. 296 ПКУ).

Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

Враховуючи вищенаведене, у разі перевищення фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи загального обсягу доходу, визначеного п. 291.4 ст. 291 ПКУ до суми перевищення застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15 відс. та 1 відс. військового збору. При цьому такий платник єдиного податку у порядку встановленому главою 1 розд. ХІV ПКУ зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

 

Про подання податкової декларації про майновий стан і доходи у разі отримання доходів, які не підлягають декларуванню

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вважається виконаним і податкова декларація не подається, крім випадків, коли подання податкової декларації прямо передбачено ПКУ, якщо такий платник податку отримував:

- доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;

- доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;

- доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п.174.3 ст. 174 ПКУ.

Отже, якщо платник податку отримував лише доходи, перелік яких встановлений п. 179.2 ст. 179 ПКУ, то обов’язок щодо подання Декларації у такого платника податку, у т. ч. волонтера, вважається виконаним.

Водночас, якщо платник податку отримував доходи, що передбачають обов’язок подавати Декларацію, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 ПКУ.

 

Чи підлягають відображенню у графі 30 Звіту про контрольовані іноземні компанії (КІК) дивіденди виплачені контролюючій особі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 1 від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Підпунктом 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) до контролюючого органу одночасно з поданням податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Підпунктом 39 прим. 2.5.3 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ передбачено відображення у Звіті суми прибутку контрольованої іноземної компанії, що була фактично виплачені на користь контролюючої особи.

До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254, затверджено форму Звіту, форму скороченого Звіту, Порядок заповнення Звіту, скороченої форми Звіту і подання до контролюючого органу (далі – Порядок).

Так, відповідно до п. 30 розд. ІІ Порядку у графі 30 Звіту зазначається сума прибутку контрольованої іноземної компанії, що була фактично виплачена на користь контролюючої особи. У графі 30 зазначається сума прибутку контрольованої іноземної компанії, що була фактично виплачена на користь контролюючої особи, заповнюється у гривнях без копійок.

Таким чином, дивіденди виплачені контролюючій особі підлягають відображенню у графі 30 Звіту.

 

Національна стратегія доходів до 2030 року: пільговий режим з податку на прибуток підприємств для резидентів Дія Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податок на прибуток підприємств (податок на прибуток) є важливим джерелом надходжень.

Протягом 2021 – 2022 років в Україні було запроваджено декілька спеціальних режимів в межах чинної моделі податку на прибуток, метою яких є стимулювання секторальних або регіонально орієнтованих інвестицій.

Так, особливості оподаткування резидентів Дія Сіті спрямовані на стимулювання діяльності у сфері комп’ютерного програмування, консультування з питань інформатизації, діяльності із керування комп’ютерним устаткуванням, видання комп’ютерних ігор та інших програм, надання програмних продуктів у режимі «онлайн», освітньої діяльність у галузі ІТ, кібербезпеки проектування, виробництва безпілотних повітряних суден (літальних апаратів) та/або безпілотних водних (надводних, підводних) суден (апаратів) та/або безпілотних наземних транспортних засобів (апаратів, комплексів, платформ), комплектувальних виробів до зазначених суден, засобів (апаратів, комплексів, платформ), їх технічного обслуговування та ремонту, тощо. Для того, щоб бути зареєстрованим резидентом Дія Сіті суб’єкт господарювання має відповідати низці критеріїв.

Преференції в частині сплати податку на прибуток для резидентів Дія Сіті: резиденти Дія Сіті можуть самостійно обрати один із двох варіантів оподаткування своїх доходів: податок на прибуток на особливих умовах (за ставкою 9 % до бази оподаткування, яка визначається на підставі операцій із розподілу прибутку та операцій, які прирівнюються до такого розподілу) або податок на прибутокна загальних підставах (за ставкою 18 %).

 

Надходження від платників Дніпропетровщини до держбюджету зросли майже на 38 відсотків 

Протягом січня – квітня поточного року від платників Дніпропетровщини до державного бюджету надійшло понад 21,1 млрд грн податків, зборів та платежів. Як повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Теодозія Чернецька, у порівнянні з минулорічним відповідним періодом сума надходжень збільшилась на понад 5,8 млрд грн, темп росту – 137,9 відсотків.

«Податківці Дніпропетровщини підтримують відкритий конструктивний діалог з бізнесом і активно працюють над підвищенням рівня довіри до податкової служби. Формати комунікацій, які використовують фахівці податкової для взаємодії з платниками, підтверджують, що лише наші спільні зусилля здатні забезпечити економічну стабільність та сприяти збільшенню надходжень до бюджетів, що надважливо для функціонування нашої держави, особливо сьогодні. Висловлюємо вдячність платникам за своєчасну сплату податкових платежів», – підкреслила очільниця ГУ ДПС.

 

Алгоритм заповнення розділу 3 Повідомлення за ф. № 20-ОПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 8.1 розділу VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588).

Відповідно до Пам’ятки для заповнення розд. 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Повідомлення за ф. № 20-ОПП) розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюються наступним чином:

•  при першому наданні – зазначаються всі об’єкти оподаткування;
•  при наступному поданні – зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни.

Графа 2 «Код ознаки надання інформації» розд. 3 має значення:

1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування;

3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування;

6 – закриття об’єкта оподаткування.

При поданні інформації про новий об’єкт оподаткування у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».

При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Повідомленні за ф. № 20-ОПП двома рядками: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.

Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, що оприлюднений на вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/Головна/Довідники/Типи об’єктів оподаткування) та розміщений на інформаційних стендах у контролюючих органах.

Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» заповнюється у разі наявності.

Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.

У разі зміни місцезнаходження об’єкта оподаткування зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.

Графа 6 «Код територіальної громади, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ), що розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України.

У графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: 1 – будується/готується до введення в експлуатацію; 2 – експлуатується; 3 – тимчасово не експлуатується; 5 – непридатний до експлуатації; 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику; 7 – зміна призначення/перепрофілювання; 8 – орендується; 9 – здається в оренду.

У графі 15 «Вид права на об’єкт оподаткування» зазначається: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном.

На підставі проставленої відповідної позначки в графі 16 здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» зазначається у разі наявності. Заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: кадастровий номер – для земельної ділянки; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу – для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу – для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер – для суден; реєстраційний знак – для повітряних суден тощо).

Під час надання Повідомлення за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у Повідомлення за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

У разі, якщо у суб’єкта господарювання наявні однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, інформація про них подається одним рядком, при цьому в графі 3 «Тип об’єкта оподаткування» зазначається «автомобільні транспортні засоби» та в графі 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» – кількість таких транспортних засобів.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» Заяви за ф. № 20-ОПП не заповнюється (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588).

Інформація про об’єкти оподаткування такі як – товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску тощо), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно відображати у Повідомленні за ф. № 20-ОПП.

Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету (п. 8.8 розд. VIII Порядку № 1588).

Про Національну стратегію доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Національна стратегія доходів (далі – НСД), схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р, – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.

Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.

Стратегічні цілі НСД:

•  забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;
•  забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобовʼязань України в частині податкової політики та адміністрування;
•  зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;
•  підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;
•  створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

Успішна реалізація НСД забезпечить стабільне збільшення доходів бюджету, закриє можливості для ухилення від оподаткування, а також підвищить рівень дотримання податкового законодавства та боротьби з тіньовою економікою.

З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.

 

Система управління комплаєнс-ризиками – допомога платникам у виконанні податкових зобов’язань 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Визначено три основні категорії заходів впливу у системі управління комплаєнс-ризиками:

•  профілактичні: включають в себе навчання щодо дотримання законодавства та нагадування про майбутні терміни подачі документів;
•  допоміжні: включають надання платникам податків у певній галузі інформації про типові помилки у звітності;
•  реактивні: включають проведення контрольно-перевірочних заходів, заходів з погашення податкового боргу.

Запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дасть змогу:

•  допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;
•  максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків;
•  мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;
•  запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;
•  забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.

 

Нові об’єкти оподаткування для резидентів Дія Сіті – платників податку на прибуток на особливих умовах 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 25 березня 2025 року набрав чинності Закон України від 04 грудня 2024 року № 4112 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях» (далі – Закон № 4112).

Відповідно до оновленого Законом № 4112 п.п. 141.9 прим.1.2 п. 141.9 прим.1 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для резидентів Дія Сіті – платників податку на прибуток на особливих умовах визначено такі об’єкти оподаткування:

► операція, якщо за сукупністю умов її здійснення у платника податку є підстави вважати, що наявні обставини (факти) свідчать про здійснення операції з метою надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави).

Об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за такою операцією оподатковується за базовою (основною) ставкою (п. 136.1 ст. 136 Кодексу) 18 відсотків.

При розгляді обставин (фактів), пов’язаних з відповідною операцією, що можуть свідчити про її здійснення з метою надання неправомірної вигоди службовій особі, платник податку враховує фактичні дії сторін операції та фактичні обставини здійснення операції відповідно до її суті, а для операції, пов’язаної із службовою особою іноземної держави, також керується переліком, оприлюдненим на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України відповідно до пункту 12 частини першої статті 16 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (п.п. 141.9 прим.1.2.16 Кодексу);

► операція, якщо відповідно до законодавства встановлено, що така операція здійснена від імені та/або в інтересах платника податку з метою надання неправомірної вигоди під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 369 та 369 прим. 2 Кримінального кодексу України, прямо чи опосередковано (через третіх осіб), незалежно від розміру неправомірної вигоди. Об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за такою операцією оподатковується за базовою (основною) ставкою 18 відсотків.

ФОП на момент державної реєстрації має статус пенсіонера або особи з інвалідністю: чи звільняється від сплати єдиного внеску така особа?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Частиною четвертою ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) встановлено, що, зокрема, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

На сьогодні обмін даними між Державною податковою службою України (далі – ДПС), Пенсійним фондом України (далі – ПФУ), Державним центром зайнятості та Міністерством соціальної політики (далі – Мінсоцполітики) відбувається відповідно до протоколів обміну інформацією, розроблених на виконання Порядку обміну інформацією між Державною податковою службою України, Пенсійним фондом України, Державним центром зайнятості та іншими органами виконавчої влади, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики, Міністерства економіки України від 20.11.2023 № 648/447-н/17498, постановою Правління Пенсійного фонду України від 20.11.2023 № 49-1 (далі – Порядок № 648).

Так, відповідно до п. 3 розд. ІІІ Порядку № 648 інформація, яку надає ПФУ до ДПС, містить дані про осіб, що отримують пенсію та мають право на звільнення від сплати за себе єдиного внеску згідно з вимогами частини четвертої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі є особами з інвалідністю, дату встановлення пенсії (інвалідності), закінчення пенсії (інвалідності).

Згідно з п.4 розд. ІІІ Порядку № 648 інформація, яку надає Мінсоцполітики до ДПС, містить дані про платників єдиного внеску – фізичних осіб, які отримують відповідно до закону державну соціальну допомогу та мають право на звільнення від сплати за себе єдиного внеску згідно з вимогами частини четвертої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі є особами з інвалідністю, дату призначення соціальної допомоги, закінчення інвалідності.

Отже, фізичні особи – підприємці звільняються від обов’язку сплачувати єдиний внесок за себе, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. При цьому окремо повідомляти контролюючий орган про набуття відповідного статусу пенсіонера або особи з інвалідністю не потрібно.

 

Чи зазначається в заяві на отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності дата, з якої суб’єкту господарювання необхідно отримати ліцензію?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 43 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України із зазначенням в ній відомостей, передбачених частиною третьою ст. 43 Закону № 3817.

Форми заяв щодо ліцензій на право провадження відповідного виду діяльності (далі – Заява) та порядки їх заповнення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».

При цьому, зазначення в Заяві дати з якої суб’єкту господарювання необхідно отримати ліцензію чинними нормами законодавства не передбачено.

Частиною сьомою ст. 43 Закону № 3817 визначено строки, у які орган ліцензування зобов’язаний прийняти рішення про надання або про відмову в наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

 

Помилки у заголовній частині ПН не призвели до зміни обсягів постачання та суми податкових зобов’язань: чи є відповідальність за несвоєчасну реєстрацію РК в ЄРПН?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

При несвоєчасній реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) розрахунку коригування, складання якого не пов’язане з виправленням помилок у заголовній частині податкової накладної, та не призвело до зміни обсягів постачання та суми податкових зобов’язань, штрафна санкція не застосовується в зв’язку з відсутністю бази нарахування такої штрафної санкції.

Водночас, допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, – тягне за собою накладення на платника ПДВ – продавця штрафу в розмірі 170 грн та зобов’язання виправити такі помилки.

 

Доходи отримуються ФОП від діяльності на загальній системі оподаткування та від провадження незалежної професійної діяльності: що з ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Фізична особа, яка одночасно провадить незалежну професійну діяльність та підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, подає до 01 травня року, що настає за звітним, одну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за встановленою формою.

Поряд з доходами від незалежної та підприємницької діяльності в податковій декларації відображаються інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) самостійно розраховується такою особою та сплачується до бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подачі податкової декларації.

 

ФОПом на загальній системі оподаткування, яка здійснює роздрібну торгівлю пальним, авансові платежі з ПДФО сплачені несвоєчасно: відповідальність 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платники податку – фізичні особи – підприємці, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані щомісяця, не пізніше 20 числа поточного місяця, сплачувати авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:

а) у розмірі 60 тис. грн за кожне місце, крім випадків, передбачених підпунктами «б» і «в» п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ;

б) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, – в розмірі 30 тис. грн за кожне місце;

в) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15°C, у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального становить 50 і більше відсотків, – у розмірі 45 тис. грн за кожне місце.

Авансові внески з податку на доходи фізичних осіб, сплачені відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, є невід’ємною частиною податку на доходи фізичних осіб.

Грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначене п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, вважається узгодженим з моменту виникнення такого зобов’язання, що визначається за календарною датою, встановленою абзацом першим п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ для граничного строку сплати авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, протягом строку, встановленого абзацом першим п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених статтею 124 ПКУ.

Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

•  при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
•  при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Таким чином, у разі якщо фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування сплачує узгоджену суму авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, з порушенням граничного строку, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу та пені.

 

Нарахування єдиного внеску резидентом Дія Сіті, якщо в межах місяця з працівником було розірвано гіг-контракт та укладено з ним трудовий договір

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є, зокрема, роботодавці, перелік яких визначений п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464), та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами ст. 7 Закону № 2464.

Згідно з частиною 5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотки.

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).

Відповідно до абзацу першого частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі - Закону № 1667), починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини 14 прим.1 ст. 8 Закону № 2464);

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац третій частини 14 прим.1 ст. 8 Закону № 2464).

Тобто, якщо в одному місяці резидентом Дія Сіті було розірвано гіг-контракт з гіг-спеціалістом та прийнято його в штат за трудовим договором, то стосовно такого працівника єдиний внесок нараховується окремо на суму винагороди при розірванні гіг-контракту – у розмірі мінімального страхового внеску та на суму заробітної плати при укладенні трудового договору – у розмірі мінімального страхового внеску.

 

Закриття господарської одиниці: що з РРО/ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що закриття господарської одиниці, де використовувався реєстратор розрахункових операцій (РРО), потребує від суб’єкта господарювання певних дій.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 547) встановлено, що реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО.

Це відбувається у випадках, визначених, зокрема, підпунктами 1 та 13 п. 1 підрозділу 4 розділу ІІ Порядку № 547 у разі, коли:

•  суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО (додаток 4 до Порядку № 547);
•  щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 с т. 63 Податкового кодексу України (ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання.

Відповідно до п. 8.1 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку (Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП)).

У разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміни типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування (п. 8.5 розділу VIII Порядку № 1588).

Отже, якщо господарська одиниця закривається або на ній припиняється здійснення діяльності, платник зобов’язаний подати Повідомлення за ф. № 20-ОПП.

Таким чином, якщо податковий орган отримав відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ Повідомлення за формою № 20-ОПП, в якій господарську одиницю, на яку зареєстровано РРО, зазначено як закриту або таку, що не використовується у діяльності платника, то реєстрація такого РРО скасовується.

Щодо ПРРО, то у разі, якщо платник повідомляє про закриття об’єкта Повідомленням за ф. № 20-ОПП, система автоматично скасовує реєстрацію ПРРО через фіскальний сервер.

 

Єдиний внесок: платники Дніпропетровщини поповнили державні цільові фонди більш ніж на 13,8 млрд гривень

Упродовж перших чотирьох місяців поточного року до державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 13,8 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Як зауважила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Теодозія Чернецька, це більше ніж за підсумками січня – квітня 2024 року на понад 2,9 млрд грн, темп росту склав 127,5 відсотків.

Очільниця податкової регіону акцентувала увагу, що підвищення рівня дотримання платниками своїх податкових зобов’язань – це та мета, задля досягнення якої податківці активно працюють спільно з представниками бізнесу і громадськості. Завдяки постійним комунікаціям і роз’яснювальній роботі зростає обізнаність суб’єктів господарювання в податкових питаннях, а отже – і своєчасне наповнення бюджетів.

«Єдиний внесок є важливим фінансовим інструментом, який забезпечує соціальні гарантії громадянам. Дякуємо всім, хто сьогодні продовжує сумлінно працювати і відповідально сплачувати податки, збори та платежі!» – підкреслила Теодозія Чернецька.

 

Чи потрібно формувати та подавати додаток 4ДФ, якщо всі працівники знаходяться у відпустці без збереження заробітної плати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку визначено, що Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.

Згідно з п.п. 1 п. 4 розд. ІV Порядку відомості щодо чисельності працівників відображаються у додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, зокрема, у рядку 4 навпроти напису «Працювало за трудовими договорами (контрактами)» – проставляється кількість працівників, що працюють за трудовими договорами (контрактами) у звітному періоді, по яких здійснюється нараховування доходу за ознакою «101».

Відповідно до п. 2.1 розд. 2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 із змінами та доповненнями в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Враховуючи викладене, якщо всі працівники знаходяться у відпустці без збереження заробітної плати та по яких у звітному періоді не здійснювалось нарахування (виплата) доходів то додаток 4ДФ до Розрахунку не потрібно формувати та подавати.

Хто має право накладати кваліфікований електронний підпис на акцизні накладні/розрахунки коригування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних затверджено постановою Кабінету міністрів України від 26 лютого 2016 року № 114 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 114).

Відповідно до п. 7 Порядку № 114 на складені акцизні накладні/розрахунки коригування накладаються спочатку кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису посадової особи платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, яка відповідає за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, або керівника чи уповноваженої особи, а потім кваліфікована електронна печатка або удосконалена електронна печатка платника акцизного податку (за наявності).

Платник акцизного податку, який є фізичною особою – підприємцем, накладає спочатку кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису ФОПа чи уповноваженої особи, а потім – кваліфіковану електронну печатку або удосконалену електронну печатку платника акцизного податку (за наявності).

У разі складення акцизної накладної у двох примірниках платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, накладає кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до абзаців першого та другого п. 7 Порядку № 114 на перший та другий примірники акцизної накладної. Перший примірник акцизної накладної надсилається для реєстрації до Єдиного реєстру акцизних накладних (далі – ЄРАН), а другий примірник – платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового, який накладає на нього власний кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, та після отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний надсилає його для реєстрації до ЄРАН.

Під час реєстрації розрахунку коригування платником акцизного податку – отримувачем пального або спирту етилового у випадках, передбачених абзацом четвертим п. 6 Порядку № 114, платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, накладає на складений у двох примірниках розрахунок коригування кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до абзаців першого та другого п. 7 Порядку № 114 та надсилає такий розрахунок коригування платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового, який накладає на отримані примірники розрахунку коригування власний кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, та надсилає його для реєстрації до ЄРАН.

 

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до абзаців другого – четвертого п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій.

Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) порядку.

Постанова КМУ від 06 грудня 2022 року № 1364 (далі – Постанова № 1364) визначає деякі питання формування Переліку територій. Зокрема, п. 1 Постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство розвитку громад та територій України (далі – Мінрозвитку)), якому делегуються повноваження щодо затвердження Переліку територій, а також визначаються складові Переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у Переліку територій, та затверджена форма Переліку територій.

У преамбулі наказу Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376 (далі – Наказ № 376), який набрав чинності 20.03.2025, зазначено, що відповідно до п. 1 Постанови № 1364, п. 8 Положення про Мінрозвитку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460:

затверджено Перелік територій (п. 1 Наказу № 376);

визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (п. 2 Наказу № 376).

Наказом № 376 у розд. І Переліку територій затверджені території можливих бойових дій (п. 1 розд. І Переліку територій), території активних бойових дій (п. 2 розд. І Переліку територій) та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (п. 3 розд. І Переліку територій), а у розд. ІІ Переліку територій затверджені тимчасово окуповані російською федерацією території України.

Для цілей справляння плати за землю відповідно до п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовується тільки:

• території активних бойових дій (п. 2 розд. І Переліку територій),
• території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (п. 3 розд. І Переліку територій),
• тимчасово окуповані російською федерацією території України (розд. ІІ Переліку територій).

При цьому для об’єктів оподаткування, розташованих на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, застосування п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ починається з дати набрання чинності постановою КМУ від 30 квітня 2024 року № 485 (03.05.2024), тобто плата за землю за такі об’єкти не нараховується та не сплачується, починаючи з 01.05.2024.

Визначення дати отримання доходу юридичними особами – платниками єдиного податку при проведенні розрахунків через POS-термінал

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, які здійснюють розрахунки за допомогою POS-терміналів з видачею фіскального (касового) чека, датою отримання доходу визначають дату, зазначену у фіскальному (касовому) чеку.

Таке розʼяснення ДПС надано Міністерством фінансів України.

Разом з тим, Міністерство фінансів України висловило позицію, що для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку у разі здійснення розрахунків за допомогою POS-терміналів з видачею фіскального (касового) чека, датою отримання доходу з метою його оподаткування є дата, зазначена в фіскальному (касовому) чекові.

Відповідно до позиції Міністерства фінансів, положення Податкового кодексу України (далі – Кодекс) є єдиними для застосування платниками єдиного податку як фізичних особами – підприємцями, так і юридичними особами.

Раніше ДПС дотримувалася позиції, що для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи датою отримання доходу при здійснені розрахунків за товари, роботи, послуги є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій та/або безготівковій) формі.

Тож просимо юридичних осіб – платників єдиного податку врахувати ці зміни при веденні обліку та звітності.

Нагадаємо, що згідно з п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

 

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума податку на додану вартість (ПДВ), що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов’язань і податкового кредиту отримано від’ємне значення, то заповнюється рядок 19 податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація). Така сума від’ємного значення звітного (податкового) періоду:

•  зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) (відображається у рядку 20.1 декларації);
•  або підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2 декларації): на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг (рядок 20.2.1 декларації) та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (рядок 20.2.2 декларації);
•  та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 21 декларації).

Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами) (далі – Порядок № 21).

Згідно з п. 6 розд. III Порядку № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій звітності. Дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки, які додаються до декларації за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пп. 9, 11 розд. ІІІ Порядку № 21).

При заповненні рядків 19, 20.1, 20.2 та 21 декларації обов’язковим є подання до неї додатка 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – додаток 2 (Д2)) (п.п. 2, 4 та 5 п. 5 розд. V Порядку № 21).

У таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації розшифровується сума від’ємного значення з рядка 19 декларації в розрізі: звітних (податкових) періодів, у яких виникло від’ємне значення; податкових накладних/розрахунків коригування/інших документів, згрупованих по періодах їх складання окремо по кожному постачальнику/покупцю товарів/послуг, за якими сформовано таке від’ємне значення.

У графах 2,3 таблиці 1 додатку 2 (Д2) до декларації зазначається звітний період, у якому виникло від’ємне значення у форматі місяць, рік. У графі 2 таблиці 1 додатку 2 (Д2) зазначається цифра місяця (наприклад «3», «10»); у графі 4 таблиці 1 додатку 2 (Д2) – чотири цифри року (наприклад «2024»).

Відомості про суми від’ємного значення зазначаються у хронологічному порядку виникнення таких сум, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом.

Платник податку при заповненні таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації має право самостійно визначати постачальників/покупців, за рахунок яких виникла сума від’ємного значення, та періодів виникнення таких сум.

У разі виникнення від’ємного значення за рахунок відображення розрахунків коригування, які передбачають зменшення податкового зобов’язання, у графах 2 та 3 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації зазначається звітний податковий період, у якому виникло таке від’ємне значення, що відповідає періоду, за який подано декларацію, до складу податкових зобов’язань якої включені такі розрахунки коригування.

При цьому, з урахуванням норм п. 192.1 ст. 192 розд. V ПКУ постачальник за результатами проведеного перерахунку може зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН):

• у податковій звітності з податку на додану вартість за звітний (податковий) період, у якому його складено, – у разі дотримання термінів реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування;
• у податковій звітності з податку на додану вартість за звітний (податковий) період, у якому його зареєстровано в ЄРПН, – у разі порушення термінів реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування.

 

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі 

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Понад 303,7 млн грн податку на нерухоме майно надійшло від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини 

З почату 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло понад 303,7 млн гривень. Порівняно з січнем – квітнем минулого року надходження виросли майже на 31,8 млн грн, або на 11,7 відсотків.

Звертаємо увагу, якщо у власності іноземної юридичної особи – нерезидента перебувають об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (їх частки), то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:

•  самостійно, при цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, він зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
•  через представництво (постійне представництво) нерезидента, яке перебуває на обліку в контролюючих органах в залежності від обраного способу державної реєстрації (акредитації, легалізації).

 

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з платниками податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства.

Податківці відповідали на питання щодо правил звільнення від податкових зобов’язань для мобілізованих ФОП, інформаційно-роз’яснювальних кампаній Національна стратегія доходів до 2030 року та реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, дотримання умов трудового законодавства, особливості користування електронними сервісами ДПС «Електронний кабінет» та мобільного застосунку «Моя податкова».

На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.

Моніторинг діяльності суб’єктів господарювання в частині легалізації найманої праці 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) повідомляє.

За ініціативи виконавчого комітету Металургійної районної у місті Кривому Розі ради податківці Кривого Рогу долучилися до моніторингу діяльності суб’єктів господарювання в частині легалізації найманої праці.

Підприємцям та найманим працівникам було роз’яснено про вимоги у сфері трудових відносин, порядок оформлення працівників, переваги офіційного працевлаштування та можливі ризики у разі ухилення від сплати податків і внесків.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу!

Коментар: Трудовий договір – права і обов’язки сторін

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) повідомляє.

Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала коментар представникам медіа щодо вимог трудового договору.

Звертаємо увагу, що роботодавці зобов’язані оформлювати з найманими працівниками трудові відносини відповідно до законодавства про працю.

Трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.

Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.

З моменту підписання трудового договору найманому працівнику забезпечуються трудові права і соціальні гарантії, зокрема:

•  гідні та безпечні умови праці;
•  нормований робочий час;
•  оплачувані та неоплачувані відпустки;
•  регулярна виплата заробітної плати не нижче мінімальної;
•  захист від незаконного звільнення;
•  страхові виплати в разі непрацездатності;
•  захист прав, тощо.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

•  укладення трудового договору;
•  оформлення наказу про прийняття на роботу;
•  повідомлення Державної податкової служби.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу.

Зауважуємо, що фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.