Куди подається заява для реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ (філію)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.
Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання.

Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).

Встановлення факту трудових відносин є важливим елементом захисту конституційного права на працю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для забезпечення життєдіяльності країни та перемоги економіка нашої держави сьогодні працює у посиленому режимі. Задля нашої перемоги всі ми максимально координуємо свої зусилля – кожен на своєму місці. Це необхідно для стабілізації економічних процесів країни, для забезпечення критично важливих потреб громадян та військових.

Тому, сьогодення вимагає, щоб питання легалізації зайнятості населення було в центрі соціального діалогу усіх сторін соціального партнерства. Легалізація трудових відносин, забезпечення прав застрахованих осіб на ринку праці – завдання першочергове і для контролюючих органів. Адже встановлення факту трудових відносин є важливим елементом захисту конституційного права на працю.

Згідно зі ст. 24 Кодексу законів про працю в Україні (КЗпП) працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (зі змінами та доповненнями).

Нагадуємо, що повідомлення органів державної податкової служби про прийняття працівника на роботу подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

Наголошуємо, що офіційне оформлення трудових відносин гарантує працівнику здорові та безпечні умови праці, оплачувані відпустки та лікарняні, мінімальні гарантії оплати праці та інші передбачені трудовим законодавством належні умови праці, правові, економічні, соціальні гаранті. При цьому, офіційне оформлення трудових відносин для будь-якого роботодавця – це позитивний імідж та репутація надійного бізнес-партнера.

Внесено зміни до форм податкових декларацій екологічного податку та рентної плати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 10.11.2023 набрали чинності накази Міністерства фінансів України від 07.09.2023 № 487 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з рентної плати» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.09.2023 за №1665/40721) та № 488 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.09.2023 за № 1666/40722) (далі – накази № 487 та № 488), якими внесено зміни до форм відповідних податкових декларацій.

Накази № 487 та № 488 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 10.11.2023 № 90.

 

Пом’якшенння у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (Закон № 3219)

Державна податкова служба України інформує, що процес фіскалізації в Україні не відбувся одномоментно, а тривав протягом багатьох років, запроваджувався поетапно та супроводжувався встановленням широкого спектру пільг для суб’єктів господарювання.

Відповідно до положень чинного законодавства України, починаючи із 01.01.2022 втратили дію пільги щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО, а тому фізичні особи-підприємці (крім платників єдиного податку першої групи) при здійснені розрахунків за товари (послуги) зобов’язані застосовувати РРО або програмні РРО на загальних підставах.

У подальшому, у зв’язку із початком широкомасштабної військової агресії російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні, Верховною Радою України, з метою адаптації бізнесу до нових умов, прийнято ряд законодавчих змін, зокрема, і до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Так, Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» розділ II «Прикінцеві положення» Закону № 265 доповнено пунктом 12, відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону № 265 не застосовувались.

На сьогодні, у зв’язку із прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) відновлено відповідальність за порушення порядку здійснення розрахунків за товари (послуги).

Водночас, цим же Законом № 3219 низку суб’єктів господарювання звільнено від відповідальності за порушення вимог Закону № 265, що вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року.

(Крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор).

Починаючи з 01 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання не нестимуть відповідальності за порушення вимог Закону № 265, вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:

• тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;
• територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;
• територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

(Крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів).

Також Законом № 3219 суттєво зменшено розміри штрафних (фінансових) санкцій для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку, із 100 – 150 % до 25 – 50 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг), відповідно.

(Крім тих які зареєстровані платниками податку на додану вартість, здійснюють діяльність з продажу підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

ДПС звертає увагу всіх платників податків, що добровільне виконання вимог законодавства у сферу торгівлі, громадського харчування та послуг, до якого відноситься і Закон № 265, вбереже суб’єктів господарювання від додаткових витрат у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.

Наголошуємо, що ДПС при організації та здійсненні контрольно-перевірочних заходів, перевіряє лише тих суб’єктів господарювання, у діяльності яких існують ризики порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з цим, ДПС акцентує увагу, що виконання вимог законодавства, напряму чи опосередковано пов’язаного із поповненням державного бюджету, особливо під час воєнної агресії російської федерації проти України, є обов’язком кожного громадянина нашої держави!

Кожна сплачена копійка до державного бюджету гарантує:

• належне забезпечення наших воїнів, які виборюють право народу України бути вільним;
• своєчасні виплати тимчасово переміщеним особам та іншим соціально незахищеним групам населення;
• наближає нашу перемогу та гарантує розвиток України.

Враховуючи викладене, ДПС сподівається на високий рівень правової свідомості суб’єктів господарювання та належне і добросовісне виконання обов’язків платника податків України.

Закон України № 3050-ІХ щодо екологічного податку!

6 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон).

Згідно із Законом перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій) визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п.п. 69.16 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Порядок, яким визначено деякі питання формування Переліку територій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 (далі – Постанова), пунктом 1 якої Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій делеговано повноваження із:

• затвердження Переліку територій;
• визначення складових Переліку територій,
• визначення формату запису, за яким території відображаються у переліку;
• затвердження форми переліку територій.

Таким чином, Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі – Наказ), використовується для визначення територій активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Території), у тому числі при справлянні екологічного податку.

Увага!

Наказом затверджено:

• розділ І, який включає дві частини:
• території можливих бойових дій (частина перша);
• території активний бойових дій (частина друга);
• розділ ІІ – тимчасово окуповані території України.

Таким чином, для цілей справляння екологічного податку застосовується частина 2 розділу І та розділ ІІ Наказу.

Право не нараховувати та не сплачувати за період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року екологічний податок надано платникам, у яких під час провадження діяльності на Територіях, що у 2022 році Наказом включено до Переліку територій, виникають об’єкти оподаткування екологічним податком, встановлено пп. 69.16 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Щодо відображення реквізитів електронних платіжних засобів (платіжних карток) у розрахункових документах РРО/ПРРО

Вимоги законодавства сфери розрахунків, пов’язані, зокрема, і з відображенням реквізитів електронних платіжних засобів – платіжних карток (далі – ЕПЗ) у чеках, які формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) є спеціальним законом, поширює свою дію на готівкові та безготівкові розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом № 265 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Зокрема, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити, які має містити фіскальний чек. Наголошуємо, що Положення № 13 однаково розповсюджує свою дію як на розрахункові документи, що створюються РРО, так і ПРРО.

Водночас, відповідно до п. 4 розділу ІІ Положення № 13, рядки 11 – 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, незалежно від його виду (РРО чи ПРРО) або сфери призначення.

Звертаємо увагу, що законодавcтвом не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати РРО/ПРРО та POS-термінали. 

Звертаємо увагу, що принципово важливим є факт, що платіжні сервіси також приймають платіжні інструкції користувачів на виконання платіжних операцій, з використанням банківських (платіжних) карток, у межах надання платіжних послуг, як окремого виду господарської діяльності, тa забезпечують розпорядження покупця щодо переказу коштів зі свого рахунку і без використання платіжних терміналів.

Враховуючи вищевикладене, повідомляємо, що у разі проведення розрахунків за допомогою сервісу еквайрингу без використання платіжного терміналу, відсутні обставини, що супроводжують обов’язок друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека, а удосконалення програмного забезпечення РРО/ПРРО та/або наявність можливості зазначати такі реквізити методом введення вручну, не призводить до виникнення обов’язку друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека при створенні кожного розрахункового документа.

Просимо платників податків користуватися офіційними джерелами інформації та звертатися за роз’ясненнями з питань здійснення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг до ДПС за телефонами, відображеними за посиланнями: https://zir.tax.gov.ua/ та https://tax.gov.ua/diyalnist-/podatkoviy-audit/zastosuvannya-rro-prro/fiskalizatsiya-rozrahunkovih-operatsiy/ або у будь-який інший, зручний для платника податків, спосіб.

 

 Сервіси для платників податків: результати опрацювання інформації 

До Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надходить інформація від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА».

Так, ГУ ДПС забезпечує здійснює якісний та своєчасний розгляд інформації, яка надходить, зокрема засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт-центру ДПС.

Всього у січні – жовтні 2023 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 373 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).

У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2023 році збільшилась на 138 одиниць (січень – жовтень 2022 року – 235 карток).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань щодо:

• роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 187 звернень (50,1%);
• реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 108 звернень (29%);
• системи електронного адміністрування реалізації пального –12 звернень (3,22%);
• роботи центрів обслуговування платників – 10 звернень (2,68%).

Також у січні – жовтні 2023 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 178 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» і 24 звернень, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».

Загальна тематика 178 письмових звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр»:

• питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 72 (40,4%);
• про надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання – 47 (26,4%);
• контрольно-перевірочна робота – 29 (16,3%);
• інші питання – 21 (11,8%);
• податкова знижка – 5 (2,8%);
• отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 4 (2,3%).

Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»:

• проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 7 (29,2%);
• отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 2 (8,3%);
• щодо виконання Постанови Дніпропетровського апеляційного суду – 2 (8,3%);
• щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 1 (4,2%);
• інші питання – 12 (50,0%).

За відповідний період 2022 року до державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 166 звернень, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 17 звернень.

 

Зміни у законодавстві, у сфері регулювання виробництва та обігу підакцизних товарів (продукції) та їх оподаткування акцизним податком

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Верховною Радою України прийнято Закон України від 29 червня 2023 року № 3193-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва» (далі – Закон № 3193), який набирає чинності з 23 листопада 2023 року.

Законом № 3193 внесені зміни, зокрема, але не виключно до:

1) Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими зокрема:

уточнено визначення «спирту етилового» (підпункт 14.1.237 пункту 14.1 статті 14 Кодексу), з якого виокремлено такий товар, як «спиртовий дистилят» та, відповідно, надано йому окреме визначення (підпункт 14.1.237¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу);

встановлено що, спирт етиловий-сирець, який оподатковується акцизним податком за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, для виробництва біоетанолу може бути використаний не тільки в межах одного суб’єкта господарювання (підпункт «ж» підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Кодексу). При цьому розповсюджено норму щодо видачі податкового векселя на виробників біоетанолу, які використовують для виробництва біоетанолу спирт етиловий-сирець (підпункт «ж» підпункту 229.1.5 пункту 229.1 статті 229 Кодексу). Водночас податковий вексель не видається суб’єктами господарювання, які одночасно є виробниками спирту етилово-сирцю та біоетанолу (підпункт «ґ» підпункту 229.1.16 пункту 229.1 статті 229 Кодексу).

2) Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481), якими зокрема:

• уточнено окремі положення та назву Закону № 481, назву Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, в частині спиртових дистилятів, а також уточнено визначення ряду термінів;
• запроваджено нові терміни, зокрема, щодо спиртів, спиртових дистилятів, спиртних напоїв, малих виробництв дистилятів. Так, до спиртових дистилятів відносяться спирт коньячний, спирт плодовий, дистилят виноградний спиртовий, спирт-сирець плодовий, зерновий, винний, пивний дистиляти та інші спиртові дистиляти, передбачені законодавством;
• встановлено вимоги до матеріально-технічної бази малих виробництв дистилятів та обмеження щодо виробництва та розливу ними в споживчу тару спиртних напоїв виключно власного виробництва (не придбаних). При цьому встановлено заборону використання придбаних спиртових дистилятів для виробництва спиртних напоїв, а також імпорт та придбання спиртових дистилятів малими виробництвами дистилятів;
• уточнено та доповнено підстави щодо анулювання ліцензії на виробництво стосовно малих виробництв дистилятів;
• уточнено та доповнено вимоги щодо поводження з головною та/або хвостовою фракцією спиртових дистилятів (відходами перегонки), які за вибором виробника спиртових дистилятів направляються на дистиляцію та/або ректифікацію, та/або утилізацію, та/або знищення. Так, на утилізацію та/або знищення такі відходи перегонки передаються виключно суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами. Утилізація та/або знищення головної та/або хвостової фракцій спиртових дистилятів здійснюється відповідно до законодавства про відходи;
• запроваджено для виробників спиртових дистилятів ведення окремого обліку поводження з головною та/або хвостовою фракціями спиртових дистилятів;
• встановлено, що оптова торгівля спиртом коньячним (включаючи дистиляти у вигляді головної і хвостової фракцій) здійснюватиметься суб’єктами господарювання на підставі ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією;
• встановлено, що експорт та оптова торгівля спиртовими дистилятами власного виробництва здійснюватиметься суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на виробництво спиртових дистилятів, без отримання окремої ліцензії на оптову торгівлю спиртовими дистилятами;
• встановлено, що експорт та оптова торгівля спиртовими дистилятами (крім експорту та оптової торгівлі спиртовими дистилятами власного виробництва) здійснюватиметься суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на оптову торгівлю спиртовими дистилятами;
• встановлено, що імпорт спиртових дистилятів здійснюватиметься суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на оптову торгівлю спиртовими дистилятами або мають ліцензії на виробництво спиртових дистилятів, без окремої ліцензії на оптову торгівлю спиртовими дистилятами;
• встановлено, що оптова торгівля дистилятом виноградним спиртовим і спиртом-сирцем плодовим здійснюватиметься їх виробниками суб’єктами господарювання, які одержали ліцензію на виробництво спирту етилового;
• надано право малим виробництвам дистилятів здійснювати оптову торгівлю спиртними напоями, виробленими із спиртових дистилятів власного виробництва, в об’ємі, що не перевищує 10 000 декалітрів за календарний рік, на підставі ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, а роздрібну торгівлю – на підставі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями;
• встановлено річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі для малих виробництв дистилятів у розмірі 30 000 гривень;
• поширено заборону на роздрібну торгівлю, крім спирту етилового, також і на спиртові дистиляти та біоетанол;
• уточнено підстави для анулювання ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального в частині складання акта про встановлення факту відсутності суб’єкта господарювання за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню та акта, що засвідчує факт відмови суб’єкта господарювання або його посадових (службових) осіб без законних підстав у допуску уповноважених посадових осіб контролюючого органу до перевірки, зокрема передбачено долучення до таких актів мультимедійної інформації щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису;
• встановлено, що імпорт та експорт спирту коньячного здійснюватиметься суб’єктами господарювання, які забезпечені дубовою тарою або нержавіючими чи емальованими ємностями з дубовою клепкою для витримки спирту коньячного, кваліфікованими фахівцями та власними виробничими потужностями з виробництва спирту коньячного, коньяку і алкогольних напоїв за коньячною технологією та мають ліцензії на виробництво спирту коньячного;
• встановлено, що реалізація спирту етилового-сирцю його виробниками, які мають ліцензію на виробництво спирту етилового-сирцю, без отримання окремої ліцензії на оптову торгівлю спиртом етиловим, здійснюватиметься виключно суб’єктам господарювання, які мають ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого, біоетанолу та/або на експорт;
• поширено на суб’єктів господарювання, які мають ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртовими дистилятами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, обов’язкові вимоги щомісячного, до 10 числа наступного місяця, подання звіту про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спиртових дистилятів, алкогольних напоїв до контролюючого органу та відповідно поширено на таких суб’єктів господарювання відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спиртових дистилятів;
• запроваджено для малих виробництв дистилятів, які мають ліцензію на виробництво спиртових дистилятів, ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та/або ліцензію на оптову та/або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, щоквартальне, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, подання звіту про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі експорту) алкогольних напоїв до контролюючого органу та відповідно запроваджена для малих виробництв дистилятів відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв;
• запроваджено відповідальність до малих виробництв дистилятів за реалізацію ними спиртних напоїв в об’ємі, що перевищує 10 000 декалітрів за календарний рік, у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої партії товару, але не менше 17 000 гривень.

 

Визначення МПЗ у деяких випадках

Головне управлінні ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи повинна юридична особа визначати МПЗ за ділянку, яку орендує і яка віднесена до сільськогосподарських угідь та знаходиться у власності фізичної особи і знаходиться у межах населеного пункту, повідомляє.

Оскільки ділянка знаходиться у власності фізичної особи та за умови відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, юридична особа не визначає МПЗ по такій земельній ділянці.

Водночас, слід звернути увагу, що МПЗ також не визначається, зокрема, щодо земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів (п. 38¹.2 ст. 38¹ Податкового кодексу України).

 

Чи можливо за підсумками 2022 року скористатися правом на податкову знижку за витратами, здійсненими на оплату послуг з лікування?

Головне управлінні ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 1 розділу XIX Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що п.п 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Кодексу набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2023 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка за витратами, понесеними платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім'ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Кодексу), за наслідками 2022 року платникам податку не надається.

 

Щодо несвоєчасного закриття зміни і формування щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів)

Головне управлінні ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Пунктом 9 статті 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Отже, діючим законодавством встановлений обов’язок щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Разом з тим, у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), як надзвичайних та невідворотних подій, які об’єктивно унеможливлюють виконання обов’язків, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, умови щодо настання відповідальності не виникають.

Враховуючи вищевикладене повідомляємо, що у разі оголошення повітряної тривоги працівники магазину зобов’язані припинити реалізацію товарів (послуг) та покинути магазин (торговий зал). У випадку, якщо повітряна тривога тривала в проміжку часу, в якому господарський об’єкт припиняє свою роботу згідно з розкладом, такий чек має бути створений на РРО/програмному РРО не пізніше наступного робочого дня, до початку проведення розрахункових операцій на такому РРО/програмному РРО.

Аналогічними дії суб’єкта господарювання можуть бути і при аварійному відключенні світла та неможливості створення щоденного фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту).

Результати подання перших Звітів про контрольовані іноземні компанії

З початку 2023 року до Державної податкової служби надійшло 389 Звітів про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) за скороченою формою та 285 повних Звітів.

Водночас нагадуємо, що пунктом 39².5 статті 39² розділу I Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що якщо Звіт було подано за скороченою формою – необхідно подати повний Звіт до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком. У разі якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу річну декларацію про майновий стан і доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

Необхідно пам’ятати, що Звіт подається щодо кожної контрольованої іноземної компанії окремо.

Порядок заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254.

Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК) звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року (підпункт 39².5.1 пункту 39².5 статті 39² Кодексу). При цьому пункт 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році).

При цьому відповідно до пункту 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу контролерам контролюючих іноземних компаній встановлений певний перехідний період для підготовки до звітування, який надає можливість подати звіти за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік, тобто у 2024 році.

Отже, Звіт має бути подано одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи (для фізичних осіб) або податкової декларації з податку на прибуток підприємств (для юридичних осіб) за відповідний календарний рік:

•  для фізичної особи – до 1 травня 2024 року для Звітів за результатами 2022 – 2023 років;
•  для юридичної особи – до 1 березня 2024 року для Звітів за результатами 2022 – 2023 років.

Спосіб подання звіту до контролюючого органу: електронна форма (щодо кожної контрольованої іноземної компанії окремо).

Електронні форми документів розміщено на вебпорталі ДПС в рубриці «Електронна звітність / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів» (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/).

До Звіту в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період (підпункт 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² Кодексу).

Відповідальність за невиконання правил КІК (пункт 120.7 статті 120 Кодексу):

Неподання контролюючою особою Звіту тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених на 1 січня податкового (звітного) року (у 2023 році – 268 400,00 грн).

Несвоєчасне подання Звіту загрожує штрафом у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання (але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового(звітного) періоду, у 2023 році – 134 200,00 грн).

Водночас підпунктом 54 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу встановлено, що:

• штрафні санкції та пеня за порушення вимог статті 39² Кодексу під час визначення та обчислення прибутку КІК не застосовуються за результатами 2022 – 2023 звітних (податкових) років;
• до платника податків, його посадових осіб не застосовується за результатами 2022 – 2023 звітних (податкових) років адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 39² Кодексу.

 

До відома суб’єктам господарювання, які здійснюють виробництво та імпорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах!

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2023 року № 618 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Постанова № 618) державне підприємство «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» зобов’язано забезпечити до 31 січня 2024 року виготовлення, безоплатний обмін та доставку продавцю марок акцизного податку нового зразка для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача в електронних сигаретах відповідно до кількості прийнятих для знищення марок акцизного податку попереднього зразка.

Враховуючи зазначене, у разі необхідності суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво та імпорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, можуть з 18.11.2023 по 28.11.2023 (включно) подати засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» заявку-розрахунок про потребу в марках акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які підлягають обміну за формами F/J1319201 «ЗАЯВКА-РОЗРАХУНОК про потребу в марках акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які підлягають обміну відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2023 № 618 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах»».

На користь яких категорій фізичних осіб благодійна допомога не включається до їх оподатковуваного доходу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається сума (вартість) благодійної допомоги:

а) виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», на користь:

- учасників бойових дій – військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;

•  учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
•  фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
•  фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;

б) отриманої благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Реєстр волонтерів), для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у підпунктах «а» та «в» цього підпункту (безпосередньо таким особам або через Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, Управління державної охорони України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов’язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги;

Положення цього підпункту застосовуються до благодійної допомоги, отриманої зазначеними благодійниками – фізичними особами у таких звітних податкових роках:

•  у звітному податковому році, що передує року внесення фізичної особи до Реєстру волонтерів;
•  у звітному податковому році, в якому фізичну особу внесено до Реєстру волонтерів;
•  у звітних податкових роках, наступних після року внесення фізичної особи до Реєстру волонтерів, але не пізніше 31 грудня року, наступного за роком, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні, та/або завершено здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;

в) виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», на користь:

•  учасників бойових дій – військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, поліцейських та працівників Національної поліції України, у тому числі тих, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій;
•  працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів їхніх сімей;
•  фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах.

Оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом ДПС України від 08.11.2023 № 924 «Про внесення змін до наказу ДПС від 21.12.2020 № 744» Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом ДПС від 21.12.2020 № 744, викладено в новій редакції.

Оновлений Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинну реєстрацію яких заборонено, в кількості 212 моделей (78 моделей РРО, дозволених до первинної реєстрації, та 134 моделі, первинну реєстрацію яких заборонено).

Механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, а також організаційні та процедурні засади діяльності Комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК визначені Постановою КМУ №1165 від 11 грудня 2019 року

Сьогодні, 15 листопада 2023 року, в інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» відбулась пресконференція за участі головного державного інспектора відділу роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгенії Білоусової.

Зокрема, вона зазначила Постановою КМУ від 07.11.2023 № 1154 внесено зміни до Порядку 1165, які направлені, зокрема на збільшення кількості платників, які реєструватимуть ПН за новими показниками автоматично. Постанова № 1154 опублікована в «Урядовому кур’єрі» 09.11.2023 та набере чинності 09.12.2023 року.

Алгоритм автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків передбачає, що:

ПН/РК, що подаються для реєстрації в Реєстрі, спочатку перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації. У разі коли за результатами перевірки ПН/РК встановлено, що вони відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в Реєстрі.

Якщо ПН/РК не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, далі перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано ПН/РК для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному показнику, за якими визначається позитивна податкова історія – ПН реєструється в автоматичному режимі.

Євгенія Білоусова зазначила, що Постановою КМУ від 07.11.2023 № 1154 розширено перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість, зокрема:

- Платник податку протягом шести послідовних місяців придбаває та постачає одні й ті самі товари/послуги в обсягах не менше 75 % від загального обсягу операцій у цьому періоді. При цьому значення показника D більше 0,05, а значення показника Рпоточ. є меншим ніж значення Рмакс.

Показник D розраховується виходячи із загальної суми сплачених платником податку та його відокремленими підрозділами сум єдиного внеску та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС за останні 12 звітних (податкових) періоди.

Значення показника Pпоточ є меншим ніж значення Рмакс, це означає, що обсяг податку на додану вартість по зареєстрованих ПН поточного місяця не перевищує найбільшу суму податку на додану вартість по зареєстрованих ПН за останні 12 звітних (податкових) періоди.

- Для платника податку, від якого у поточному місяці прийнято для реєстрації в Реєстрі ПН/РК, одночасно виконуються умови:

Щодо всіх ПН/РК, реєстрація яких зупинена у період, що не перевищує 180 днів, платником податку подані пояснення та копії документів та комісією регіонального або центрального рівня по ним прийняті рішення про реєстрацію.

При цьому, щомісячний обсяг постачання, зазначений в ПН/РК за операціями останніх 6 звітних періодів, що передують поточному, перевищує 500 тис. грн.

- Позитивна податкова історія також передбачає, що платник протягом 36 послідовних звітних періодів не мав заборгованності зі сплати податків, не порушував строків подання звітності та строків реєстрації податкових накладних. При цьому, середньомісячний обсяг постачання, зазначений в ПН/РК зареєстрованих у Реєстрі, перевищує 500 тис. грн та у поточному місяці значення показника D становить більше 0,05, а значення показника Рпоточ. є меншим ніж значення Рмакс.

Наприкінці Євгенія Білоусова зазначила, крім того, одну із ознак безумовної реєстрації «перенесено» в позитивну податкову історію, а саме показник щодо загальної суми податку на додану вартість, сплачену за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому прийнято для реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Якщо раніше однією із ознак безумовної реєстрації було сплата платником ПДВ 1 млн грн. за останні 12 календарних місяців, то тепер цей показник змінено на 10 млн. грн, чим встановлюється запобіжник для використання ризикового податкового кредиту платниками, які при сплаті 1 млн. грн за останні 12 місяців реєструють ПН/РК за цією ознакою безумовної реєстрації.

При цьому, для доброчесних платників можливість автоматичної реєстрації податкових накладних залишається, так як цей показник тепер один із показників за якими визначться позитивна податкова історія платника податку.

Про ставки ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про ставки податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Так, ПДФО справляється у розмірі:

•  18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільноправовими договорами;
•  9% – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток;
•  5% бази оподаткування при продажу нерухомого і рухомого майна, його успадкуванні, отриманні подарунків; доходів платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті (зокрема, у вигляді: заробітної плати; винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні);
•  0% – це ставка, яка може застосовуватися при отриманні подарунків, матеріальної допомоги, якщо їх вартість / величина не перевищує певних меж, оподаткування спадщини, отриманої від члена сім'ї першого та другого ступенів споріднення.

Підстави для проведення фактичної перевірки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити в тому числі і фактичні перевірки.

Згідно з підпунктами 80.2.1 – 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

•  у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
•  у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
•  письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;
•  неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
•  у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
•  у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ;
•  у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до пункту 184.8 статті 184 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі якщо платник податку на додану вартість (далі – податок), реєстрація якого анулюється, має податкові зобов’язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені Кодексом, платник зобов’язаний погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.

У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V Кодексу, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (пункт 184.9 статті 184 Кодексу).

Водночас чинним законодавством передбачено можливість зміни банківського рахунка платника податків, зазначеного в раніше поданій заяві про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4), у т. ч. щодо підприємств, реєстрацію яких як платників податку на додану вартість анульовано.

Відповідно до пункту 21 Розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289, у разі якщо зміни рахунка платника податків, зазначеного в раніше поданій заяві про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) (додаток 4), на який платник податків виявив бажання отримати бюджетне відшкодування, відбулись в особи, яка виключена з реєстру платників податку на додану вартість, така особа може подати до контролюючого органу за місцем обліку платника податку повідомлення довільної форми щодо зміни реквізитів рахунку, на який необхідно перерахувати суму бюджетного відшкодування, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги», підписане керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Таке повідомлення повинно містити такі реквізити: повне найменування платника (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності)); податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта; за даними Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дату раніше поданої заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) (додаток 4) та номер податкової декларації або уточнюючого розрахунку; реквізити нового рахунку (номер та дата відкриття рахунку, найменування банку/небанківського надавача платіжних послуг, у якому відкритий такий рахунок).

Податкове зобов'язання за звітний рік з податку на нерухоме майно сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення ППР

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначені пунктом 266.4 статті 266 Кодексу.

База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік) (підпункт 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу).

Сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів (підпункт 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу).

Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу, для фізичних осіб не застосовуються до:

• об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу;
• об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
• Не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема:
• об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, у тому числі їх частки;
• будівлі дитячих будинків сімейного типу;
• гуртожитки;
• житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;
• об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;
• будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
• об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім'ям, у яких виховується п'ять та більше дітей.

Водночас, тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 Кодексу застосовуються з урахуванням особливостей.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується, зокрема, фізичними особами:

1) за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:

• за 2021 та 2022 роки – за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;
• за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року – за об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

2) за знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, дані про знищення яких внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр майна);

3) за пошкоджені об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України):

• за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, які були пошкоджені у 2022 році внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна. Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по таких об'єктах нерухомого майна відновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об'єкти житлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для проживання;
• за період з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди – за об'єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, які були пошкоджені у 2022 році внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна. Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по таких об'єктах нерухомого майна відновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об'єкти нежитлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для використання за цільовим призначенням.

За об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, пошкоджені (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації) у податкових (звітних) періодах, починаючи з 1 січня 2023 року внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було зафіксовано факт пошкодження житлової та/або нежитлової нерухомості за даними Реєстру майна, до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для проживання / для використання за цільовим призначенням.

У частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:

1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Для платників податку – фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов'язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 та 2022 роки у строк до 31 грудня 2023 року, за винятком податкових зобов'язань за об'єкти нежитлової нерухомості, розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, по яких контролюючий орган обчислює податкове зобов'язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 рік та січень – лютий 2022 року, не пізніше першого числа місяця, що настає через шість місяців після дати завершення активних бойових дій або тимчасової окупації.

Крім того, повідомляємо, що складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно зі статтею 266 Кодексу, по об'єктах нерухомого майна, що розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, згідно з даними Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – анулюванню.

Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Електронний кабінет – зручний електронний сервіс Державної податкової служби

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Одним із пріоритетних напрямів роботи ДПС в умовах воєнного стану залишається розвиток онлайн-сервісів для задоволення потреб платників та забезпечення електронної взаємодії з органами ДПС.

Державна податкова служба продовжує цифровізацію та розвиток сучасних електронних сервісів для платників податків. Податкова активно працює над трансформацією та спрощенням процедур адміністрування податків, автоматизації процесів обліку та контролю, що дозволяє просто і комфортно отримувати електронні послуги, легко і зручно сплачувати податки.

Взаємодія бізнесу та громадян з органами ДПС здійснюється за допомогою Електронного кабінету, де платники мають змогу подати звітність, сплатити податки, отримати доступ до необхідної інформації, звернутись до органів ДПС за допомогою листування тощо.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС. Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Функціонал Е-кабінету включає:

•  Кабінет для бізнесу;
•  Кабінет громадянина;
•  Кабінет особи-нерезидента;
•  Кабінет посадової особи ЦОВВ.

Найпопулярнішими сервісами Електронного кабінету є:

•  Е-документ (подання звітності, заяв, сервісних запитів, листування з ДПС);
•  Аналітичні сервіси (доступ до інформації з систем електронного адміністрування);
•  Доступ до реєстрів (понад 12 реєстрів);
•  Сплата податків, QR-код для сплати;
•  Доступ до особистої інформації;
•  Е-кабінет громадянина.

Перевагами Електронного кабінету є те, що він працює цілодобово, в режимі онлайн, безкоштовно, на персональному комп’ютері або смарт-пристрої без встановлення додаткового програмного забезпечення.

Тож закликаємо платників користуватись Електронним кабінетом та впевнитись у перевагах дистанційного формату спілкування з податковими органами.

Податківцями Дніпропетровщини з початку року проведено 1 640 перевірок 

З початку 2023 року підрозділом податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 1 640 перевірок, що в 1,8 рази більше ніж за звітний період минулого року (у 2022 році – 909).

За результатами контрольно – перевірочних заходів донараховано грошових зобов’язань за січень – жовтень п. р. – 1 264,1 млн грн (в т. ч. за жовтень п. р. – 182,4 млн грн), що майже у 2 рази більше ніж за відповідний період минулого року (у 2022 році – 583,8 млн гривень).

Черговість сплати платежів з єдиного рахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що реєстр платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків формується щоденно, крім вихідних, святкових та неробочих днів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у межах коштів, сплачених на єдиний рахунок таким платником податків, та з урахуванням наявних у такого платника сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань відповідно до п. 35¹.8 ст. 35¹ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з дотриманням такої черговості сплати:

•  у першу чергу – недоїмка з єдиного внеску;
•  у другу чергу – податковий борг у межах відповідного податку або збору, заборгованості з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, згідно з черговістю його виникнення, з урахуванням положень п. 131.2 ст. 131 Кодексу;
•  у третю чергу – грошові зобов’язання, визначені на підставі податкових повідомлень-рішень, у хронологічному порядку надходження платіжних інструкцій на зарахування коштів на єдинийрахунок, якщо такі платіжні інструкції містять інформацію про дату та номер відповідного податкового повідомлення-рішення;
•  у четверту чергу – визначені платником податку (податковим агентом) грошові зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів, місцевих податків, єдиного внеску у хронологічному порядку надходження платіжних інструкцій на зарахування коштів на єдинийрахунок, якщо такі платіжні інструкції містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача;
•  у п’яту чергу – грошові зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;
•  у шосту чергу – грошові зобов’язання з місцевих податків у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;
•  у сьому чергу – інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, у хронологічному порядку надходження платіжних інструкцій на зарахування коштів на єдинийрахунок, якщо такі платіжні інструкції містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача.

Комунікаційна податкова платформа – дієвий механізм оперативної взаємодії з інститутами громадянського суспільства і бізнес-асоціаціями

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) нагадує, що для оперативного зворотного зв’язку з платниками в ГУ ДПС працює Комунікаційна податкова платформа (далі – КПП).

Звернення від представників інститутів громадянського суспільства і бізнес-асоціацій приймаються на електронну скриньку КПП ГУ ДПС за електронною адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

Є нагальні питання стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, чи маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою – звертайтесь на КПП!