ДПС розвиває аналітичні дашборди як сучасний інструмент data-driven управління та підвищення прозорості роботи служби

Державна податкова служба України активно розвиває цифрові інструменти та перелік аналітичних дашбордів. Наразі на вебпорталі ДПС вже функціонують два дашборди. У найближчій перспективі цей перелік буде збільшено. Про це зазначила очільниця Державної податкової служби Леся Карнаух.

Дашборди – результат спільної роботи ДПС з Fiscal Policy Research Center (FPRC) та Міжнародним фондом «Відродження».

Під час робочого воркшопу команда ДПС разом з експертами Центру досліджень фіскальної політики розібрала практичні сценарії використання аналітики в щоденній управлінській діяльності.

«Всі ми звикли, що важливі дані мають бути зібрані в одному місці. Бо це швидко. Зручно. Зрозуміло. А головне – дозволяє оперативно бачити всі тенденції та ухвалювати важливі та ефективні рішення. Цього прагнемо і ми в Державній податковій службі», – зазначила Леся Карнаух.

На сьогодні на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua вже функціонують два дашборди:

Аналітика РРО/ПРРО в Україні: ключові показники.

Тут інтерактивний доступ до такої інформації:

•  використання РРО та ПРРО за даними фіскальних чеків;
•  ринкова активність бізнесу;
•  масштаби та структура розрахункових операцій;
•  фактичний економічний «пульс» держави.

Моніторинг податкових надходжень загального фонду державного бюджету.

Тут наступна інформація:

•  загальна картина надходжень та їх структура;
•  порівняння сплати за різні періоди (місяць, квартал, півріччя, з початку року);
•  аналіз динаміки надходжень у поточному та попередніх роках;
•  визначення частки будь-якого платежу в загальній сумі.

«Розвиток інтерактивних дашбордів – це важливий крок у трансформації ДПС у сучасну data-driven інституцію. Бо цей інструмент мають використовувати не лише зовнішні користувачі, а й наші фахівці. Це значно спростить підготовку аналітичних матеріалів і звітів. І якщо раніше для того, щоб зрозуміти ситуацію, потрібно було переглянути десятки сторінок звітів, то сьогодні достатньо одного екрана. Саме так і мають працювати сучасні державні сервіси – просто, зрозуміло та ефективно», – зазначила очільниця ДПС.

Дашборди дозволяють у кілька кліків побачити картину як загалом по країні, так і заглибитися до рівня окремої області, галузі чи групи платників.

«Аналітичні дашборди – це повноцінний управлінський інструмент, який дозволяє бачити не лише цифри, а й тренди, відхилення та фактори, що впливають на зміну показників. Система побудована за чотирма рівнями глибини: аналітика, динаміка, таблиці та карта, що забезпечує комплексний погляд на податкові процеси. Це практичні цифрові панелі, які об'єднують ключову податкову інформацію в єдиний зрозумілий інструмент», – розповів заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Панченко.

Презентуючи зовнішній експертний погляд, Голова Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук наголосив, що такі панелі є не просто зручним робочим інструментом для працівників ДПС, а й важливим елементом формування довіри. Коли аналітика побудована на чітких методологіях та єдиних вимірах, вона стає зрозумілою як для внутрішньої команди, так і для зовнішніх спостерігачів.

«Рішення на основі даних – це єдиний правильний шлях для сучасної інституції. Коли ви маєте зручний та наочний інструмент, це дозволяє не просто фіксувати факти, а й бачити за ними історії, формувати наступні кроки, виявляти аномалії та приймати якісні управлінські рішення як для внутрішньої роботи, так і для прозорої комунікації із суспільством», – зазначив Голова Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук.

Кому це полегшить життя?

Аналітикам та фахівцям: для моделювання гіпотез, відстеження системних відхилень та формування звітності у зручному візуальному форматі.

Експертному середовищу та бізнесу: відкритість даних дозволить говорити мовою фактів і спиратися на єдину аналітичну картину.

Керівникам і профільним департаментам ДПС: для швидкої оцінки ефективності заходів, виявлення ризикових зон і підготовки обґрунтованих рішень без затримок.

Запрошуємо виробників та імпортерів підакцизної продукції долучитися до бета-тестування сервісів еАкциз

Запрошуємо виробників та імпортерів алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет долучитися до бета-тестування сервісів зі сплати акцизного податку в Електронній системі обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (еАкциз).

Тестування розпочнеться 14 липня 2026 року.

Наразі програмне забезпечення еАкциз, відповідальним за впровадження якого є Міністерство цифрової трансформації, функціонує у тестовому режимі, який триватиме до 11 жовтня 2026 року включно.

ДПС спільно з розробником системи еАкциз завершено відпрацювання в тестовому середовищі елементів, необхідних для замовлення унікальних ідентифікаторів (УІ) – перевірка наявності податкового боргу з акцизного податку, необхідних для активації електронної акцизної марки – нарахування акцизного податку (АП) і його сплату.

Взяти участь можуть економічні оператори (ЕО), які зареєструвалися в системі еАкциз. Для цього необхідно пройти реєстрацію за посиланням https://my.xtrace.gov.ua/login.

Для забезпечення ефективного проведення тестування та координації взаємодії з розробниками програмного забезпечення і ДПС, учасникам також рекомендується повідомити про намір долучитися до тестування, надіславши лист на електронну адресу support@xtrace.gov.ua.

У повідомленні обов'язково має міститись така інформація:

Тема повідомлення: Тестування сплати АП / Назва ЕО / Код ЄДРПОУ

У тексті повідомлення: Коротко суть звернення, назва ЕО, код ЄДРПОУ,
дата (-и) проведення тестування, контактні дані (email, номер телефону) представника ЕО, відповідального за проведення такого тестування.

Сценарії проходження тестування сервісів еАкциз.

Електронна система еАкциз в Україні запроваджується з 1 листопада 2026 року. Вона забезпечить електронну простежуваність обігу підакцизної продукції шляхом заміни паперової марки акцизного податку на електронну.

З впровадженням еАкцизу змінюється механізм та терміни сплати акцизного податку з маркованих підакцизних товарів – протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання унікальних ідентифікаторів, але не пізніше дня реалізації виробником / імпорту – імпортером.

Одним із ключових компонентів еАкциз є обмін даними з інформаційно-комунікаційною системою ДПС щодо стану розрахунків з акцизного податку, із використанням таких сервісів:

- отримання стану заборгованості з акцизного податку – дозволяє еАкциз в автоматичному режимі, або за запитом користувача перевірити стан заборгованості по сплаті АП;

•  повідомлення про сформовані УІ електронною системою еАкциз та УІ, внесені з ЄС – дозволяє еАкциз в автоматичному режимі передати до ДПС інформацію про партію УІ, що сформована згідно повідомлення на формування УІ, або внесена згідно повідомлення на внесення УІ з ЄС (сума АП у таких повідомленнях є узгодженим податковим зобов’язанням, яке нараховується в інтегрованій картці платника податків);
•  деактивація кодів УІ – дозволяє еАкциз в автоматичному режимі передати до ДПС інформацію про УІ, що деактивовані згідно повідомлення на деактивацію УІ;
•  отримання даних про нарахування наявної в ДПС сплати за УІ до настання граничного терміну сплати АП – дозволяє еАкциз за запитом користувача отримати дані про нарахування наявної в ДПС сплати за УІ до настання граничного терміну;
•  отримання даних про нарахування наявної в ДПС сплати за УІ після настання граничного терміну сплати АП – дозволяє еАкциз в автоматичному режимі, або за запитом користувача отримати дані про нарахування наявної в ДПС сплати за УІ після настання граничного терміну;
•  повідомлення про зміну сум нарахування АП за УІ (для імпортерів) – дозволяє еАкциз в автоматичному режимі надіслати дані про зміну сум нарахування АП за УІ для імпортерів;
•  отримання даних про здійснення доплати та нарахування АП за УІ (для імпортера) – дозволяє еАкциз в автоматичному режимі отримати дані про здійснення доплати та нарахування АП за УІ.

Європейський досвід для реформи екологічного податку: ДПС співпрацює з GIZ

Реформування адміністрування екологічного податку, нові підходи до оподаткування викидів двоокису вуглецю та впровадження найкращих європейських практик стали головними темами робочої зустрічі в. о. Голови ДПС Лесі Карнаух та представників Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) під головуванням директора проєкту «Підтримка України у впровадженні Паризької угоди та адаптації до наслідків зміни клімату у Чорноморському регіоні (PAABS)» та Українського кліматичного офісу (UCO) Даніели Гьолер.

Під час зустрічі сторони обговорили реалізацію положень Національної стратегії доходів до 2030 року, яка передбачає зміну моделі оподаткування викидів СО₂. Замість оподаткування фактичних обсягів викидів пропонується перейти до оподаткування обсягів видобутку та імпорту викопного палива.

«Екологічний податок, який адмініструє Державна податкова служба, є практичним втіленням принципу «забруднювач платить». Сьогодні наше завдання – зробити цю систему більш ефективною, сучасною та такою, що відповідатиме європейським стандартам, тому для нас дуже важлива експертна підтримка міжнародних партнерів», – зазначила очільниця ДПС.

За словами Лесі Карнаух, ДПС підтримує підхід, який передбачає помірні ставки при одночасному розширенні бази оподаткування та справедливий розподіл податкового навантаження. І цей принцип застосовується не лише до оподаткування викидів СО₂, а й до використання природних ресурсів України загалом.

Окрему увагу учасники зустрічі приділили іншим напрямам удосконалення екологічного оподаткування. Зокрема, ДПС бере участь у підготовці законопроєкту про Національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів, а також напрацьовує зміни до Податкового кодексу щодо оподаткування викидів з дифузних джерел.

«Чинне законодавство не охоплює частину значних джерел забруднення, насамперед викиди метану від трубопровідного транспорту та полігонів побутових відходів. Усунення цих прогалин дозволить зробити систему екологічного оподаткування більш справедливою та дієвою», – наголосила Леся Карнаух.

Також обговорювалися перспективи перегляду підходів до оподаткування відходів гірничих підприємств. На сьогодні ставка екологічного податку за їх розміщення залишається мінімальною, хоча такі відходи можуть бути джерелом значного пилового забруднення. Удосконалення законодавства у цій сфері сприятиме покращенню екологічної ситуації у промислових регіонах України.

Загалом, за січень – червень 2026 року до зведеного бюджету надійшло 2,92 млрд грн екологічного податку, що на 14,9 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Із цієї суми 1,135 млрд грн становив екологічний податок за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення, що на 3,7 % перевищує показник першого півріччя 2025 року.

Оформлені трудові відносини – це імідж соціально відповідальної компанії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про обов’язок оформлення суб’єктами господарювання (СГ) трудових відносин із найманими працівниками.

Трудове законодавство гарантує найманому працівнику здорові та безпечні умови праці, оплачувані відпустки й лікарняні. Всього цього позбавлені незадекларовані працівники.

З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:

•  гідні та безпечні умови праці;
•  нормований робочий час;
•  оплачувані та неоплачувані відпустки;
•  регулярну виплату заробітної плати не нижче мінімальної;
•  можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;
•  захист від незаконного звільнення;
•  страхові виплати у разі непрацездатності;
•  пільги для неповнолітніх;
•  додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;
•  захист прав тощо.

Закликаємо і роботодавців, і працівників до відповідального ставлення до виконання норм законодавства про працю.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які несе СГ під час оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавчих норм.

Основні напрями безбар’єрності

Безбар’єрність – це про гідність, довіру та повагу.

Фізична безбар’єрність: усі об’єкти фізичного оточення доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак.

Інформаційна безбар’єрність: люди незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, зокрема шрифт Брайля, великошрифтовий друк, аудіодискрипція (тифлокоментування), переклад жестовою мовою, субтитрування; формат, придатний для зчитування програмами екранного доступу; формати простої мови, легкого читання, засоби альтернативної комунікації.

Цифрова безбар’єрність: усі суспільні групи мають доступ до швидкісного Інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації.

Суспільна та громадянська безбар’єрність: забезпечено рівні можливості участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад та держави, рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації, а також інклюзивне середовище як передумова для участі в усіх формах суспільного життя та громадської активності.

Освітня безбар’єрність: створені рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей.

Економічна безбар’єрність: усі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я мають умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю.

 

Несплата (несвоєчасна сплата) єдиного внеску: відповідальність роботодавця 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до частини дванадцятої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою.

Штраф у розмірі 20 відс. несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464);

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відс. таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення (частина десята ст. 25 Закону № 2464).

Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини першої ст. 26 Закону № 2464).

Згідно зі ст. 165 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

1. Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ПРРО – комфортне програмне рішення від ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує платникам про можливість використання безоплатного функціоналу від Державної податкової служби України – «ПРРО ДПС».

Це програмне рішення:

•  відповідає вимогам законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері застосування ПРРО;
•  охоплює затребувані бізнесом операційні системи, до яких «ПРРО ДПС» адаптоване.

Актуальна версія «ПРРО ДПС» для операційних систем Android, iOS доступна для завантаження на відповідних цифрових платформах App Store, Google Play, Windows та Web, а також на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

Для операційних систем Android, iOS користувачам, у яких активована функція щодо отримання автоматичних повідомлень про нові версії, надходять сповіщення про наявність змін у програмному забезпеченні «ПРРО ДПС».

«ПРРО ДПС» для OC Windows формує такі повідомлення автоматично. Версія для Web оновлюється автоматично.

Для зручності користувачів в банері «Програмні РРО» розміщені, зокрема:

• - керівництво користувача «ПРРО ДПС» для відповідних операційних систем: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/kerivnitstvo-koristuvacha;
• - форми ПРРО та інструкції щодо їх заповнення: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/;
• - відповіді на актуальні запитання користувачів: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/aktualni-zapitannya-vidpovidi.

Обирайте сучасні цифрові рішення!

ПРРО – це автономність, мобільність і зручність ведення вашого бізнесу!

 

Надходження акцизного податку з ввезених товарів від платників Дніпропетровщини до бюджету зросли на 69 відсотків

Протягом двох кварталів 2026 року загальний фонд державного бюджету з ввезених товарів від платників Дніпропетровщини отримав майже 224,0 млн грн акцизного податку. Надходження зросли, у порівнянні з показником відповідного періоду минулого року, на понад 91,4 млн грн, або на 69,0 відсотків. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

«Своєчасна сплата податків забезпечує стабільну роботу економіки і, що важливо, сприяє її розвитку. Сьогодні податкова служба спрямовує свою діяльність на допомогу та надання якісного сервісу платникам. І така взаємодія із суб’єктами господарювання на постійній основі дає результат – позитивну динаміку надходжень до бюджетів», – підкреслив керівник податкової служби Дніпропетровщини.

Звертаємо увагу, що суб’єкти господарювання, які уклали з іноземними виробниками або іншими нерезидентами контракт (договір) про постачання в Україну алкогольних напоїв і тютюнових виробів, мають право ввозити на митну територію України імпортні алкогольні напої і тютюнові вироби, якщо маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється в установленому порядку марками акцизного податку встановленого зразка.

Придбані марки акцизного податку передаються покупцями марок (імпортерами) іноземним суб’єктам господарювання для маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що підлягають подальшому ввезенню на митну територію України.

Довідково: п.п. «б» п. 227.1 та п. 227.4 ст. 227 Податкового кодексу України. 

 

Заява за формою № 20-ОПП: де в Електронному кабінеті можна переглянути відомості про об’єкти оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:

•  перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (абзац другий п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ);
•  взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей (включаючи, але не обмежуючись, внесення або зміну інформації про осіб, які мають право підписувати податкову звітність, та кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів кваліфікованих електронних підписів та/або печаток (за наявності), зняття з обліку, переходу на спеціальні режими оподаткування та інших реєстраційних дій (абзац сімнадцятий п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ).

Слід зазначити, що платники податків в меню «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету мають доступ до своїх облікових даних, з яких для заповнення графи 5 заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями)) можна вибрати, зокрема, відомості про об’єкти оподаткування, у тому числі про ідентифікатор об’єкта оподаткування, присвоєний органом ДПС, код ознаки надання інформації, стан та вид права на такий об’єкт, виділивши їх позначкою.

Безбар’єрність: основні поняття 

Мета Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року (Стратегія) – створення безперешкодного середовища для всіх суспільних груп, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, суспільної, громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики.

Основні поняття безбар’єрності

Безбар’єрність: загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності. Безбар’єрним середовищем визнається простір необмежених можливостей, в якому відсутні дискримінація, соціальні упередження та стереотипи, враховуються інтереси та потреби кожного громадянина.

Доступність: забезпечення рівного доступу всім групам населення до фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку, інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об’єктів та послуг, як у міських, так і в сільських районах.

 Інклюзія: процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі. Вона передбачає усунення бар’єрів та розробку і застосування конкретних рішень, які дозволять кожній людині рівноправно брати участь у суспільному житті. Один із ключових принципів інклюзії — залучення всіх людей у всі сфери життя.

Чи має право на податкову знижку платник податку, який навчається на військовій кафедрі, інтернатурі, аспірантурі?

Платник податку, який навчається на військовій кафедрі навчального закладу, є здобувачем професійної військової освіти, тому має право на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року на суму витрат, понесених ним на користь закладу освіти за навчання на військовій кафедрі. Статтею 21 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145) визначено, що військова освіта – це спеціалізована освіта, яка передбачає засвоєння освітньої програми з військової підготовки з метою набуття комплексу професійних компетентностей, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи і поглибленого оволодіння військовою спеціалізацією та здобувається одночасно з середньою, професійною (професійно-технічною), фаховою передвищою чи вищою освітою.
Згідно з ст. 33 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VІІ «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями однією з складових структури вищої освіти є кафедра військової підготовки, яка проводить підготовку курсантів (слухачів, студентів) для подальшої служби на посадах сержантського, старшинського, офіцерського або начальницького складу у військових формуваннях.

Суми коштів, сплачені платником податку на користь закладу вищої освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у інтернатурі, при додержанні всіх норм ст. 166 ПКУ, можуть прийматися у розрахунок податкової знижки такого платника податку за звітний рік. Пунктом 3 частини третьої ст. 61 Закону № 1556 визначено, що до інших осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, належить, зокрема, лікар (провізор) - інтерн – особа, яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування, виконує програму підготовки в інтернатурі за відповідною спеціальністю під керівництвом лікаря закладу охорони здоров’я та закріпленого за ним викладача кафедри закладу вищої освіти, що здійснює підготовку лікарів (провізорів) - інтернів, та бере участь у наданні всіх видів медичної допомоги, передбачених вимогами освітньо - кваліфікаційноїтхарактеристики. Згідно з п. 2 розд. І Положення про інтернатуру, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.06.2021 № 1254 із змінами та доповненнями інтернатура – форма первинної спеціалізації осіб за лікарськими та фармацевтичними/провізорськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або фармацевта/провізора-спеціаліста.

Платник податку, який навчається в аспірантурі, є здобувачем вищої освіти і, відповідно, має право на податкову знижку за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. Згідно з пп. 1, 2 та 6 ст. 5 Закону № 1556 підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на рівнях вищої освіти, до яких, зокрема, належить третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. При цьому здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти (доктора філософії/доктора мистецтва), який здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра під час навчання в аспірантурі/творчіййаспірантурі. Особи, які навчаються у закладах вищої освіти, є здобувачами вищої освіти, серед яких є аспірант – особа, зарахована до закладу вищої освіти (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії/доктора мистецтва (пп. 1 та 2 ст. 61 Закону № 1556).

НСД: впровадження нових механізмів роботи ДПС 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

З метою забезпечення ефективного та комплексного протистояння розмиванню податкової бази й виведенню прибутку з-під оподаткування, підвищення рівня податкового контролю, збільшення бази оподаткування та унеможливлення застосування схем мінімізації податкових зобов’язань виникла потреба у впровадженні нових механізмів роботи ДПС

Отримання ДПС доступу до інформації про іноземні фінансові активи резидентів України за Загальним стандартом звітності надасть змогу:

•  посилити контроль за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню;
•  виявляти незадекларовані доходи для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами;
•  підвищити ефективність застосування нових правил про оподаткування контрольованих іноземних компаній;
•  отримати додаткове джерело податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб

Запровадження обміну звітами в розрізі країн надасть змогу налагодити ефективний процес обміну інформацією з іноземними компетентними органами для здійснення економічного і статистичного аналізу, оцінки ризиків трансфертного ціноутворення та інших ризиків, пов’язаних з розмиванням податкової бази та виведенням прибутків з-під оподаткування.

Щодо терміну сплати МПЗ юридичною особою – платником єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація). Одним із додатків, який подається разом з Декларацією, є додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3), який є невід’ємною частиною Декларації.

У такому додатку, зокрема, зазначаються:

• кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок;
• сума загального МПЗ, сума МПЗ щодо кожної земельної ділянки;
• різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок;
• загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року.

Підпунктом 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі – 10 відс.; у II кварталі – 10 відс.; у III кварталі – 50 відс.; у IV кварталі – 30 відсотків.

Згідно з приміткою до розділу «Розрахункова частина декларації для юридичних осіб» (далі – Розрахункова частина) Декларації та абзацу другого п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (далі – Позитивне значення).

Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку.

Тобто, ПКУ передбачено розрахунок загального МПЗ в цілому по суб’єкту господарювання з наступним розподілом по територіальним громадам.

Показник Позитивного значення, розрахований за податковий (звітний) рік, що передує поточному року, у Додатку 3 загальної Декларації (відображається у рядку 4 графи 7 Розрахункової частини загальної Декларації на поточний рік та відповідає значенню показника рядка 04 графи 3 розділу ІІ Додатка 3). Сума Позитивного значення (рядок 4 графи 7 загальної Декларації) розподіляється між звітними Деклараціями (по територіальним громадам) пропорцій площі земельних ділянок) та підлягає сплата по відповідних місцевих бюджетах.

Формою Декларації передбачено збільшення суми єдиного податку, нарахованої за І квартал поточного року, на суму Позитивного значення, розрахованого за податковий (звітний) рік, що передує поточному року (графа 7 рядка 5 Розрахункової частини Декларації «Загальні податкові зобов’язання з єдиного податку»).

Оскільки до інтегрованої картки платника податків переносяться узгоджені суми податкових зобов’язань з єдиного податку (поквартально) (графи 7 – 10 рядка 5 Розрахункової частини Декларації), то сума Позитивного значення за податковий (звітний) рік, що передує поточному року, на яку збільшується сума єдиного податку, визначена за І квартал в Декларації на поточний рік як складова загальної суми єдиного податку, підлягає сплаті за І квартал поточного року протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного періоду.

При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44572

 

Роботодавці зобов’язані дотримуватися трудового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наймати працівників можуть юридичні особи, фізичні особи – підприємці, а також фізичні особи, які беруть на роботу кухарів, нянь, водіїв та ін. При цьому, всі вони стають роботодавцями і мають дотримуватися трудового законодавства.

Звертаємо увагу, що у відносинах працівник – роботодавець має укладатися трудовий договір.

Часто роботодавці укладають з працівниками цивільно-правові угоди, а не трудові.

Акцентуємо, що цивільно-правова угода про надання послуг укладається у разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємницькою діяльністю або бізнесом.

Наголошуємо, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

•  укладення трудового договору;
•  оформлення наказу про прийняття на роботу;
•  повідомлення Державної податкової служби.

 

Система управління ризиком дотримання податкового законодавства: переваги 

Запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дасть змогу:

•  допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;
•  максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків;
•  мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;
•  запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і як кінцевий результат – сплата податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;
•  забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.

 

Які платники ПДВ не можуть застосувати до операцій з експорту окремих видів товарів нульову ставку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Відповідно до п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що здійснюються платниками ПДВ, у яких за результатами операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів протягом попередніх 12 календарних місяців (до 11 листопада 2024 року – за фактичний наявний період, починаючи з 11 листопада 2023 року) сума неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком (банками) не був завершений валютний нагляд за дотриманням платником податку – резидентом установлених Національним банком України граничних строків розрахунків (після їх закінчення), не перевищує 20 відс. загальної суми операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком України граничні строки розрахунків, – оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. «б» п. 193.1 ст. 193 ПКУ. Порядок розрахунку частки неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів (далі – Частка) та визначення переліку платників податків, які відповідають вимогам цього підпункту, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2024 року № 1216 «Про затвердження Порядку розрахунку частки неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів та визначення переліку платників податків, які відповідають вимогам підпункту «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України» автоматизований розрахунок Частки (з точністю до одного десяткового знаку після коми з округленням результату за загальними правилами математики) щомісяця здійснюється ДПС (станом на 1 число наступного місяця) на підставі даних, отриманих від Держмитслужби та Національного банку у порядку електронної інформаційної взаємодії, шляхом ділення загальної суми грошових коштів, які не надійшли на поточні рахунки платника ПДВ в банку за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком (банками) не був завершений валютний нагляд за дотриманням установлених Національним банком граничних строків розрахунків, на загальну суму операцій з експорту окремих видів товарів, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком граничні строки розрахунків, помноженої на 100.

Платники податку, у яких Частка перевищує 20,0 відс., застосовують до операцій з експорту окремих видів товарів ставку податку, що відповідає ставці, визначеній ПКУ для операцій з постачання окремих видів товарів на митній території України (14 або 20 відсотків).

За перше півріччя 2026 року платники сплатили 94,2 млрд грн військового збору

У січні – червні 2026 року до державного бюджету надійшло 94,2 млрд грн військового збору. Це на 19,2 млрд грн, або на 25,6 %, більше, ніж за аналогічний період минулого року. За перше півріччя 2025 року надходження становили 75 млрд гривень.

Найбільші суми військового збору сплачено платниками:

•  м. Києва – 31 млрд грн;
•  Дніпропетровської області – 10 млрд грн;
•  Львівської області – 7,6 млрд грн;
•  Харківської області – 5,9 млрд гривень.

Нагадуємо, що з 1 липня 2026 року сплата військового збору здійснюється на нові бюджетні рахунки, відкриті Державною казначейською службою України. Зміна реквізитів пов’язана із зарахуванням військового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Нові рахунки відкрито за всіма кодами класифікації доходів бюджету, що застосовуються для сплати військового збору, зокрема:

11011000 – військовий збір із доходів фізичних осіб;

11011001 – військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;

11011600 – військовий збір для окремих категорій платників, визначених Податковим кодексом України;

11011700 – військовий збір для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку;

11011800 – військовий збір для юридичних осіб – платників єдиного податку ІІІ групи.

Рекомендуємо платникам перед перерахуванням коштів обов’язково перевіряти актуальні реквізити бюджетних рахунків. Зробити це можна в Електронному кабінеті платника або на вебпорталі ДПС у розділі «Рахунки для сплати платежів». Використання застарілих реквізитів може призвести до помилкового зарахування коштів та необхідності їх подальшого повернення або перерахування.

Про управління податковими ризиками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Державна податкова служба України активно впроваджує міжнародні підходи до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), адже це має вирішальне значення для досягнення стратегічних цілей Національної стратегії доходів України.

На субсайті «Територія високого рівня податкової довіри», який розміщено за посиланням https://tpd.tax.gov.ua, оприлюднено Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік).

Перелік формується щоквартально, не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада. Розраховані середні показники, які використовуються для формування Переліку, публікуються протягом 5 робочих днів після його затвердження. Для розрахунку всіх середніх галузевих показників, які беруться до уваги при формуванні Переліку, використовуються дані податкової звітності за останні 4 повні квартали (сумарно за 12 місяців). Заробітна плата розділяється на чотири квартали.

Платники податків, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), можуть бути включені до Переліку з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, але не раніше одного календарного року з дати взяття такого платника на облік у контролюючому органі.

З нормами визначення платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та перевагами для них можна ознайомитися в Законі України від 18.06.2024 № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» та в наказі Міністерства фінансів України від 07.10.2024 року № 495 «Про затвердження Порядку формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (зі змінами).

 

Мобільний застосунок «Моя податкова»: подати Облікову картку за формою № 1ДР або Заяву за формою № 5ДР просто і зручно

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Для використання мобільного застосунку «Моя податкова» фізичній особі необхідно завантажити застосунок «Моя податкова» в AppStore або GooglePlay.

Доступ до сервісів застосунку здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або за допомогою «хмарного» КЕП.

Розділ «Послуги» мобільного застосунку «Моя податкова» забезпечує можливість подання облікової картки фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) та заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР).

Для формування Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР у мобільному застосунку фізичними особами необхідно ознайомитися з Повідомленням про склад та мету збору персональних даних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

У запропонованих формах Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР необхідно заповнити відповідні поля електронного документу. При цьому, частина полів електронного документа заповнюється автоматично на підставі реєстраційних та інших даних наявних в ДПС (з можливістю їх коригування).

Для приєднання до Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, необхідно у вкладці «Додати копії документів» натиснути «+», вибрати з переліку назву необхідного документа (документ повинен бути у файлі формату pdf/jpg або сфотографовані безпосередньо гаджетом із обмеженням розміру не більше 5МБ) та зберегти документ.

Після успішного збереження електронний документ необхідно підписати та направити до контролюючого органу.

Розділ «Повідомлення» мобільного застосунку «Моя податкова» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої платнику.

Для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків, необхідно особисто звернутися до податкового органу, який був обраний під час заповнення Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР, пред’явити документ, що посвідчує особу, та документ, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи.

 

Про граничні строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 89 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

 

Інформаційно-роз’яснювальна кампанія щодо запровадження системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) у ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.

ДПС продовжує інформаційно-роз’яснювальну кампанія про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України (далі – Експериментальний проєкт).

Мета кампанії – роз’яснення платникам змін у підходах до організації роботи ДПС у зв’язку зі схваленням Кабінетом Міністрів України постанови від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854). Ця Постанова є методологічною основою та базовим документом для практичної реалізації Експериментального проєкту.

Запровадження системи управління податковими ризиками у ДПС забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства у роботі органів ДПС по всій вертикалі, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.

Постанова № 854 не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків. Для більшості платників, які прагнуть дотримуватися податкового законодавства, ДПС зосередить зусилля на вжитті проактивних заходів впливу (сприятливих заходах впливу, спрямованих на допомогу платникам податків у розумінні виконання своїх податкових обов’язків), які реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників.

Як справляється МПЗ за земельні ділянки, отримані у спадщину, якщо в зареєстрованому договорі оренди орендодавцем зазначена особа, яка померла?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 170.14.1 п. 170.14 ста 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податку на доходи фізичних осіб (податок) – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) визначається контролюючим органом.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Відповідно до частини першої ст. 93 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта ст. 124 ЗКУ).

Згідно зі ст. 13 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 161) договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

Права власності, користування земельною ділянкою оформлюють відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1952).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 частини першої ст. 2 Закону № 1952).

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).

Згідно з частиною першою ст. 148 прим. 1 ЗКУ до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, переходять права та обов’язки попереднього власника земельної ділянки, передбачені чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

У ст. 31 Закону № 161 визначено підстави припинення договору оренди землі.

Так, за положеннями ст. 32 Закону № 161 перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі у порядку спадкування) не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Враховуючи викладене, у разі якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права (оренди) щодо земельної ділянки, отриманої у спадщину, де орендодавцем зазначена особа, яка померла, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається орендарями, користувачами на інших умовах такої земельної ділянки у порядку, встановленому ПКУ, незалежно від того, що помер орендодавець – фізична особа та право власності на земельну ділянку перейшло до спадкоємця. Водночас із метою уникнення подвійного оподаткування для фізичної особи – спадкоємця МПЗ не нараховується.

 

ФОП – платник єдиного податку одночасно є особою, яка провадить незалежну професійну діяльність: чи подавати декларацію про майновий стан і доходи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пунктом 65.9 ст. 65 розд. IV ПКУ визначено, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець (ФОП) з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Згідно з п. 291.3 ст. 291 розд. XIV ПКУ обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи ФОП.

Тобто, чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 розд. І ПКУ платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим кодексом, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються у податковій декларації платника єдиного податку ФОП за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами).

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, тобто до 1 травня, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 178.4 ст. 178 ПКУ).

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами і доповненнями.

Так, згідно з п. 2 розд. ІІІ Інструкції у розд. II податкової декларації відображаються доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу.

Водночас, у розд. III податкової декларації відображаються доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, у рядку 11.1 вказується загальний обсяг доходу фізичної особи – платника єдиного податку, отриманого від провадження господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування згідно з розд. XIV ПКУ, станом на кінець звітного (податкового) року (п.п. 1 п. 3 розд. ІІІ Інструкції).

Враховуючи викладене, ФОП – платнику єдиного податку, яка одночасно є особою, що здійснює незалежну професійну діяльність, необхідно подавати річну податкову декларацію.

 

Яким чином платник податку може отримати інформацію щодо відсутності податкової застави майна?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до ст. 45 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (із змінами та доповненнями), держатель або реєстратор Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі – Державний реєстр) зобов’язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру. Пошук у Державному реєстрі може здійснюватися за реєстраційним номером запису та/або за найменуванням боржника, ідентифікаційним кодом боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, за індивідуальним ідентифікаційним номером боржника в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів. Держатель Державного реєстру зобов’язаний на запит бюро кредитних історій надавати витяги з Державного реєстру в електронному вигляді (у форматі бази даних), у разі наявності письмової згоди юридичних, фізичних осіб – власників рухомого майна.

Витяг з Державного реєстру свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру або про їх відсутність. У разі наявності обтяження у витягу вказуються всі наявні записи та відомості, що містяться в них.

Витяг надається у строк не пізніше трьох робочих днів із дня отримання держателем або реєстратором Державного реєстру відповідного запиту. Відмова в наданні витягу з Державного реєстру допускається лише в разі невнесення заявником плати за надання витягу.

 

Для укладання договору про добровільну сплату єдиного внеску необхідно подати пакет документів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Перелік документів, необхідних для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, передбачено п.п.1 п. 3 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (із змінами і доповненнями) (далі – Інструкція № 449).

Всі платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску з деяких видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, подають до контролюючих органів за місцем проживання в паперовому або електронному вигляді:

•  заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою згідно з додатком 3 до Інструкції № 449;
•  копію трудової книжки (за наявності);
•  виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5);
•  копію документа, що посвідчує особу.

Особи, зазначені у абзаці другому п. 1 розд. V Інструкції № 449, члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (одночасно на пенсійне, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності), надають також документ, що підтверджує їх членство у такому господарстві, а особи, зазначені в абзаці шостому частини першої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), – копію трудового договору.

 

Платник може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій таблиці даних платника ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінами) (далі – Порядок) платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).

Таблиці зазначаються:

• види економічної діяльності відповідно до КВЕД;
• коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
• коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку).

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку).

Отже, платник ПДВ може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТЗЕД та коди послуг згідно ДКПП.

 

Спадщина (подарунок) отримана фізичною особою - нерезидентом від фізособи – резидента: оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку на доходи фізичних осіб (податок) іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців – нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відсотків.

До уваги фізичних осіб – власників нерухомості!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи мають право контролюючі органи обчислити суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для ФО за попередній (звітний) рік після 1 липня року, що настає за попереднім (звітним) роком, повідомляє.

Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, є контролюючий орган.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання. Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ).

Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ст. 102 ПКУ).

Отже, контролюючі органи мають право обчислити суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з урахуванням строків давності (1095 днів), що продовжуються на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнного стану в Україні.

Які граничні строки реєстрації в ЄРПН ПН/РК, складених за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що підпунктами 97.1 та 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну (далі – ПН_РЕЗ) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів.

Вивезення окремих видів товарів за межі митної території України у митному режимі експорту після складення податкової накладної не вважається окремою оподатковуваною операцією у розумінні п.п. «г» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.

Діючим законодавством не передбачено граничних строків для реєстрації ПН_РЕЗ/ розрахунків коригування (далі – РК_РЕЗ) в ЄРПН.

ПН_РЕЗ, яка була складена на операцію з експорту окремих видів товарів, та не була зареєстрована в ЄРПН, не надає платнику податку можливості розпочати митне оформлення такого товару.

Реєстрація в ЄРПН ПН_РЕЗ/РК_РЕЗ, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, та направлення квитанції про прийняття/неприйняття, або зупинення реєстрації таких ПН_РЕЗ/РК_РЕЗ здійснюються протягом трьох операційних днів з дня подання їх для реєстрації в ЄРПН.

Якщо з дати реєстрації в ЄРПН ПН_РЕЗ, минуло 30 календарних днів і протягом такого періоду не оформлено митну декларацію на такі товари, реєстрація ПН_РЕЗ в ЄРПН скасовується (разом із РК_РЕЗ, які були складені до такої податкової накладної).

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42767

 

Чи може ФОП, яка надає в суборенду житлові та/або нежитлові приміщення, застосовувати другу групу платників єдиного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Умови перебування фізичних осіб – підприємців (ФОП), які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку, встановлені п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Так, до другої групи платників єдиного податку належать ФОПи, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

•  не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
•  обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Види діяльності та умови, при яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп визначені п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп ФОПи, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів (п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Отже, ФОП, яка надає в суборенду житлові приміщення лише до 400 кв метрів (включно) та/або нежитлове приміщення до 900 кв метрів (включно), має право застосовувати другу групу платників єдиного податку за умови надання таких приміщень в суборенду платникам єдиного податку та/або населенню.

Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України;

діяльність, пов’язана із наданням в оренду власного чи орендованого нерухомого майна відноситься до групи 68.20 (КВЕД ДК 009:2010, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (із змінами)).

 

Випадки, в яких фізична особа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Згідно з п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

• є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
• перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання Декларації;
• перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
• перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених розд. IV ПКУ.

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, крім випадків, коли подання Декларації прямо передбачено ПКУ, якщо такий платник податку отримував:

• доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
• доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
• доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. ІV ПКУ;
• доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розд. ІV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Також Декларація не подається у випадках, прямо передбачених ПКУ.

У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 ПКУ.

 

Чи мають право платники єдиного податку третьої групи використовувати сонячні панелі для власних потреб? 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) спрощена система оподаткування обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів.

Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності, за умови здійснення яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи.

Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин) (п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Підпунктом 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.

Згідно з п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів, зокрема, належить електрична енергія.

Відповідно до підпунктів 213.2.8 та 213.2.9 п. 213.2 ст. 213 ПКУ не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії; передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на цьому підприємстві.

Згідно п.п. 14.1.29 п. 14.1 ст. 14 ПКУ відновлювальні джерела енергії – це джерела вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії хвиль та припливів, гідроенергії, енергії біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів.

Таким чином, виробництво електричної енергії з відновлюваних джерел енергії, у т. ч. з енергії сонячного випромінювання за допомогою власної сонячної електростанції та використання її виключно для власних потреб (без продажу третім особам) не впливає на можливість перебування суб’єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування.

Проте, у разі здійснення платником єдиного податку виробництва та постачання власно виробленої електроенергії третім особам, позбавляє такого суб’єкта господарювання права перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Чи можна сплачувати податки з розрахункових рахунків, відкритих за кордоном?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до частини четвертої ст. 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи.

Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 № 758, зокрема, Казначейство для відображення в обліку виконання державного бюджету гривневого еквіваленту надходжень іноземної валюти, що зараховуються на валютні рахунки Казначейства, відкриті в уповноважених банках, та які отримують бюджетні установи України, що функціонують за кордоном, відкриває бюджетні рахунки за відповідними кодами бюджетної класифікації.

Головні управління Казначейства для відображення в обліку виконання місцевих бюджетів гривневого еквівалента надходжень іноземної валюти, що зараховуються на валютні рахунки місцевих фінансових органів, відкриті в уповноважених банках, відкривають бюджетні рахунки за відповідними кодами бюджетної класифікації.

Отже, суб’єкт господарювання (у т. ч. нерезидент), який взятий на облік в контролюючому органі, може сплачувати податки з рахунків, відкритих за кордоном.

Де можна ознайомитись з інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КНЕДП ДПС?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС) можна отримати на вебсайті КНЕДП ДПС (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням Головна / «Контакти» / «Пункти обслуговування» або Головна / «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг» / «Пункти обслуговування».

Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг» вебсайту КНЕДП ДПС, у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» (https://ca.tax.gov.ua/etrusted-services).

 

Єдиний рахунок – зручний механізм сплати платежів 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 35¹ Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади (далі – Порядок) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (із змінами).

Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки:

перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;

другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;

третій – зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів.

Платіжна інструкція заповнюється відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку від 29.07.2022 № 163 (із змінами), з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами) (далі – Порядок № 148).

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті коштів на єдиний рахунок наведено у пункті 6 розділу ІІ Порядку № 148.

Важливо! Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 35¹.3 статті 35¹ Податкового кодексу України (ПКУ) платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Фізична особа, яка отримує заробітну плату, зареєстрована ФОП: що з ПСП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

ПСП не може бути застосована до:

•  доходів платника ПДФО, інші ніж заробітна плата;
•  заробітної плати, яку платник ПДФО протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
•  доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Довідково: п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України (ПКУ).

 

Відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань оподаткування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з практичних питань податкового законодавства.

Питання були стосовно отримання податкової знижки, реквізитів рахунків для сплати платежів, податкового супроводу ветеранів, отримання адміністративних послуг в ЦОП, правил оформлення трудових відносин з найманими працівниками, а також запитували про роботу онлайн-пункту Офісу податкових консультантів та інше.

Нагадали про безбарьєрність отримання послуг в податкових органах, Національну стратегії доходів до 2030 року та систему управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками).

На всі поставлені питання були надані роз’яснення в межах чинного законодавства

Засіданні районної комісії Криворізькій районній військовій адміністрації з питань погашення заборгованості по виплаті заробітної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

Нещодавно, в онлайн режимі фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області взяли участь у засіданні районної комісії Криворізької районної військової адміністрації з питань погашення заборгованості по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, а також надходження коштів до бюджету. Головною метою таких засідань - сприяння погашенню заборгованості із заробітної плати та вжиття заходів щодо не порушення чинного законодавства.

Присутні проаналізували причини виникнення заборгованості із заробітної плати та пенсій, що обліковується за підприємствами Криворізького району та прийняли рішення щодо подальшої роботи по зменшенню заборгованості та недопущення її зростання.

Засідання робочої групи в Криворізькій міській раді

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

Днями, у виконкомі Криворізької міської ради проведено засідання робочої групи за участі начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузях будівництва, добувної промисловості і розроблення кар’єрів та класах ремонту і технічного обслуговування машин, устаткування, виробів, харчової промисловості Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгенія Кретова.

Обговорили:

• виконання дохідної частини бюджету міста за липень 2026 року;
• очікуванні надходження до державного та місцевого бюджетів в серпні 2026 року;
• проведену роботу по скороченню податкової заборгованості до бюджетів.

За результатами зустрічі підбито підсумки за рік та визначено подальші кроки щодо покращення комунікації між податковою та місцевими органами влади Криворізького району.