Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує щодо податкового законодавства

опубліковано 28 вересня 2026 року о 11:06

Надходження військового збору зросли майже на 25 %

128,96 млрд грн військового збору сплатили платники податків до бюджету за січень – серпень 2026 року. Це на 24,8 % більше, ніж за відповідний період минулого року. Тоді надходження становили 103,3 млрд гривень.

Військовий збір сплатили понад 2 млн платників. Зростання надходжень є важливою складовою фінансової спроможності держави в умовах війни та забезпечення ресурсами потреб оборони.

Найбільші суми військового збору за цей період надійшли до бюджетів за місцем сплати у:

- м. Києві – 42,5 млрд грн;

- Дніпропетровській області – 13,6 млрд грн;

- Львівській області – 10,6 млрд грн;

- Харківській області – 8,1 млрд гривень.

Нагадуємо, що самозайняті особи, які були мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати військового збору на період проходження служби.

Звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Також звертаємо увагу, що з 1 липня 2026 року оновлено реквізити бюджетних рахунків для зарахування військового збору. Актуальні реквізити можна перевірити в особистій частині Електронного кабінету платника або на вебпорталі ДПС у розділі «Рахунки для сплати платежів».

Екологічний податок: платники Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів майже 250 млн гривень

За підсумками восьми місяців до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 249,9 млн грн екологічного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, у порівнянні з січнем – серпнем минулого року, надходження збільшились на понад 9,3 млн грн, або на 3,9 відсотка.

Нагадуємо, що 10.07.2026 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08 червня 2026 року № 300 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку» (далі – Наказ № 300), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24 червня 2026 року за № 911/46305.

Наказом № 300, зокрема запроваджено реквізит «резидент Дефенс Сіті». Це обумовлено необхідністю реалізації положень Закону № 4577, яким введено спеціальний правовий режим Дефенс Сіті та внесено зміни до ПКУ щодо державної підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.

Крім того, запроваджено нові реквізити щодо дозвільних документів та інтегрованих довкіллєвих дозволів, що обумовлено необхідністю забезпечення контролюючих органів інформацією щодо дозвільних документів суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана із здійсненням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти, розміщення відходів, утворення чи зберігання радіоактивних відходів та іншими об'єктами оподаткування екологічним податком.

Повідомлення про бажання отримувати документи в електронному вигляді

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) нагадує, що порядок функціонування Електронного кабінету затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 (із змінами та доповненнями) (далі – Наказ № 637).

Форми Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет та Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет затверджені Наказом № 637.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою:https://cabinet.taх.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема «Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет» (J/F 1391602) та «Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет» (J/F 1391702) , і подання її до контролюючих органів.

Для подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет або Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет необхідно:

1. Увійти до приватної частини Електронного кабінету.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

2. Обрати режим «Введення звітності».

У панелі інструментів режиму «Введення звітності» натиснути Створити.

Обрати рік, місяць у якому формується та подається заява та тип звітності (F(J) 13 Запити). Зі списку документів обрати форму заяви (F/J 1391602 – Заява про бажання отримувати документ через Електронний кабінет або F/J 1391702 – Заява про відмову отримувати документ через Електронний кабінет);

Поля регіон та район заповнюються автоматично.

3. Заповнити форму документа.

У формі заяви вказати електронну адресу, реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

Перевірити наявність та правильність заповнення полів заяви натиснувши Перевірити.

Після успішного заповнення Зберегти заяву.

4. Підписати та відправити документ до контролюючого органу.

Підписати документ за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) або «хмарного» КЕП та відправити підписану заяву.

Через певний час користувач отримує: Відповідь № 1 (Квитанція № 1, яка засвідчує факт і час отримання електронного документа), Відповідь № 2 (Квитанція № 2, яка засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації електронного документа).

Отриману Квитанцію № 2 можна переглянути та завантажити у підрежимі «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи».

Відповідно до абзацу першого п. 21 Наказу № 637 платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документ через Електронний кабінет за формою згідно з додатком 4 до Наказу № 637.

Електронне листування з податковою службою має такі переваги:

- оперативність – усі повідомлення надходять без затримки;

- безпека – офіційний, захищений канал комунікації;

- зручність – доступ до документів 24/7/365;

- економія коштів і часу – відсутність витрат на папери, пошту та черги;

- менше ризиків – своєчасне інформування про важливі терміни убезпечує від штрафних санкцій.

Електронний кабінет – сучасний формат взаємодії з податковою! Обирайте простоту і комфорт!

Стратегічні цілі Національної стратегії доходів

Національна стратегія доходів України до 2030 року (далі – НСД) – це дорожня карта реформування, зокрема податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування.

Досягнення мети НСД передбачається за такими стратегічними цілями:

▪ забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;

▪ забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобов'язань України в частині митної і податкової політики та адміністрування;

▪ зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;

▪ підвищення рівня дотримання податкового та митного законодавства платниками податків та контролюючими органами;

▪ створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового та митного адміністрування.

Як оподатковується спадщина (подарунок), отримана фізичною особою - резидентом від фізичної особи – нерезидента?

Вартість будь-якого об’єкта спадщини (подарунку), що успадковуються спадкоємцем – резидентом від спадкодавця – нерезидента оподатковується за ставкою податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ.

Так, ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 –167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Довідково: п.167.1 ст.167 та п.п.174.2.3 п.174.2 ст.174 Податкового кодексу України (ПКУ).

Порядок оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України зразків продукції для використання під час міжнародної виставки

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з:

- постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі;

- ввезення товарів на митну територію України;

- вивезення товарів за межі митної території України.

З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України (далі – МКУ).

При цьому, порядок оподаткування ПДВ при здійсненні платником податку операції з вивезення товарів за межі митної території України (в тому числі вивезення зразків продукції та сувенірної продукції для участі у міжнародній виставці) залежить від митного режиму, в який поміщуються такі товари.

Так, з метою застосування законодавства України з питань митної справи запроваджуються митні режими, що визначені МКУ, зокрема:

- експорт (остаточне вивезення) – це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення (ст. 82 МКУ);

- тимчасове вивезення – це митний режим, відповідно до якого українські товари або транспортні засоби комерційного призначення вивозяться за межі митної території України з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реімпорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання (ст. 113 МКУ).

Згідно з п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України, зокрема у митному режимі експорту.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.

До операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 МКУ (п. 206.8 ст. 206 ПКУ).

При цьому, згідно з п.п. 196.1.16 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ, зокрема, операції з вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).

Отже, норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ:

- не застосовуються у разі вивезення платником ПДВ товарів за межі митної території України у митному режимі експорту із застосуванням нульової ставки ПДВ;

- застосовуються у разі вивезення платником ПДВ товарів із застосуванням режиму звільнення від оподаткування, передбаченого у ст. 206 ПКУ, або у разі вивезення товарів, митна вартість яких не перевищує 150 євро.

Визначення ціни контрольованої операції за певних умов

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) щодо: яку ціну контрольованої операції необхідно використовувати для цілей застосування п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо товариство з обмеженою відповідальністю протягом року придбало товари у нерезидента, на які наприкінці року отримано кредит-ноту (знижку на вартість товару), інформує таке.

Згідно з п.п. 39.1.1 п. 39.1 ст. 39 ПКУ платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки» (об’єкта оподаткування – у випадках, якщо застосування принципу «витягнутої руки» передбачено ПКУ або міжнародними договорами).

Відповідно до п.п. 39.2.2.10 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ якщо фактичні умови здійсненої контрольованої операції не відповідають умовам укладеного (письмового) договору та/або фактичні дії сторін контрольованої операції і фактичні обставини її проведення відрізняються від умов такого договору, комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення визначаються згідно з фактичними діями сторін операції та фактичними умовами її проведення.

Підпунктом 39.3.2.1 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ встановлено, що відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення контрольованої операції, крім випадків, коли ПКУ визначені вимоги щодо обов’язковості застосування конкретного методу встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» для контрольованих операцій певного виду.

Найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення обирається з урахуванням таких критеріїв:

доцільності обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків);

наявності повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу та/або методів трансфертного ціноутворення;

ступеня зіставності між контрольованими і неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань зіставності, якщо такі застосовуються, які можуть використовуватися для усунення розбіжностей між такими операціями.

Платник податку з урахуванням зазначених критеріїв використовує будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, однак у разі, якщо існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.

Підпунктом 39.5.4.1 п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ визначено, що у разі застосування платником податків під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», та/або не відповідають розумній економічній причині (діловій меті), платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, розрахувавши свої податкові зобов’язання відповідно до:

максимального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна / показник рентабельності контрольованої операції була вище максимального значення діапазону цін (рентабельності); та/або

мінімального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна / показник рентабельності контрольованої операції була нижче мінімального значення діапазону цін (рентабельності).

Згідно з п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується:

на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ (п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ);

на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ (п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

Враховуючи викладене, для цілей застосування п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ товариству з обмеженою відповідальністю необхідно використовувати ціни, визначені у контрольованій операції з урахуванням кредит-ноти.

Чи необхідно сплачувати транспортний податок за автомобіль, якщо його викрадено?

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Базою оподаткування транспортним податком є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Довідково: п.п. 267.1.1 п. 267.1, п.п. 267.2.1 п. 267.2, п.п. 267.3.1 п. 267.3 та п.п. 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України.

Отримання статусу резидента Дефенс Сіті

Отримання статусу резидента Дефенс Сіті відповідно до Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України» (далі – Закон № 2469) є добровільним. Для отримання статусу резидента Дефенс Сіті юридична особа звертається до Міністерства оборони України (далі – Міноборони) із заявою про надання статусу резидента Дефенс Сіті в порядку, встановленому Законом № 2469.

Відповідно до частини третьої ст. 36 Закону № 2469 юридична особа набуває статусу резидента Дефенс Сіті з дня прийняття Міноборони рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті та внесення відповідного запису до реєстру Дефенс Сіті.

Міноборони приймає рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті, за умови що юридична особа, яка звернулася із заявою про надання статусу резидента Дефенс Сіті (далі – заявник), відповідає вимогам щодо частки кваліфікованого доходу за попередній календарний рік, встановленим частиною шостою ст. 36 Закону № 2469, і щодо такої особи відсутні обставини, передбачені частиною сьомою ст. 36 Закону № 2469. При визначенні відповідності вимогам щодо частки кваліфікованого доходу заявника враховуються показники фінансової звітності за річний звітний період, що передує дню звернення (частина п’ята ст. 36 Закону № 2469).

Детальніше – за посиланням - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43743

Чи необхідно суб’єкту господарювання вносити зміни до облікових даних, якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці?

Відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:

інформація органів державної реєстрації;

документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (п. 66.5 ст. 66 ПКУ).

Згідно з ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, в ЄДР містяться дані, зокрема, місцезнаходження юридичної особи та місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою – підприємцем).

Пунктом 9.2 розд. IX Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями, визначено, що у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова заява за формою № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни», за формою № 1-ОПП - з позначкою «Інші зміни», за формою № 1-ОПН - з позначкою «Інші зміни/перереєстрація».

Враховуючи викладене вище, у разі перейменування назви міста, вулиці тощо платники податків відомості про яких:

включаються до ЄДР, повідомляють про зміну зазначених даних до ЄДР та не подають заяви за ф. № 1-ОПП та ф. № 5-ОПП до контролюючих органів за місцезнаходженням/місцем проживання;

не включаються до ЄДР, повинні подати заяву за ф. № 1-ОПП або за ф. № 5-ОПП з інформацією про такі зміни до контролюючого органу за місцезнаходженням/місцем проживання.

Умови, за яких операції суб’єкта господарювання з використання пального не вважаються операціями з реалізації пального

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) щодо: за яких умов операції СГ з використання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, чи заправлення пального за договорами підряду, не вважаються операціями з реалізації пального, інформує.

Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, зокрема, що не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

- призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

- належать іншим особам;

- виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в п.п. «б» п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Крім того, на період дії правового режиму воєнного стану, надзвичайного стану не вважаються реалізацією пального:

операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з примусовим відчуженням або вилученням такого пального для потреб держави у відповідності до Закону України від 17 травня 2012 року № 4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (із змінами та доповненнями), за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужене або вилучене пальне;

операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з його передачею Збройним силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;

операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України як гуманітарної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як сплачується юрособою – нерезидентом – власником житлової та/або нежитлової нерухомості (їх часток) податок на нерухоме майно?

Підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (їх часток).

Згідно з підпунктами «а» і «б» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ для цілей оподаткування нерезидентами вважаються іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень ПКУ; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні.

Згідно з ст. 95 Цивільного кодексу України представництво є відокремленим підрозділом головної компанії – нерезидента і не є юридичною особою.

Процедури взяття на облік іноземних юридичних осіб – нерезидентів визначені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), відповідно до розд. ІІ якого, в залежності від обраного варіанту реєстрації, на обліку в контролюючому органі, як платник податків перебувають, зокрема:

іноземні дипломатичні представництва та консульські установи, представництва міжнародних організацій в Україні (далі – дипломатична місія), у разі взяття їх на облік згідно з п. 4.9 розд. IV Порядку № 1588;

нерезиденти, у разі взяття їх на облік відповідно до п. 4.4 розд. IV Порядку 1588 (крім дипломатичних місій);

постійні представництва нерезидентів на території України, у разі взяття їх на облік згідно з п. 5.5 розд. V Порядку № 1588.

При цьому, абзацом третім п.п. 1 п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588 встановлено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах (до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні) до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Разом з тим, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 334 глави 24 розд. І ЦКУ).

Таким чином, якщо у власності іноземної юридичної особи – нерезидента перебувають об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (їх частки), то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:

самостійно, при цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, він зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

через представництво (постійне представництво) нерезидента, яке перебуває на обліку в контролюючих органах в залежності від обраного способу державної реєстрації (акредитації, легалізації).

Чи має право платник, який навчається в інтернатурі медичного (фармацевтичного) закладів вищої освіти, на податкову знижку за витратами, понесеними за навчання?

Згідно з п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

Статтею 28 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1556) визначено типи закладів вищої освіти.

Пунктом 3 частини третьої ст. 61 Закону № 1556 визначено, що до інших осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, належить, зокрема, лікар (провізор)-інтерн – це особа, яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування, виконує програму підготовки в інтернатурі за відповідною спеціальністю під керівництвом лікаря закладу охорони здоров’я та закріпленого за ним викладача кафедри закладу вищої освіти, що здійснює підготовку лікарів (провізорів)- інтернів, та бере участь у наданні всіх видів медичної допомоги, передбачених вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Згідно з п. 2 розд. І Положення про інтернатуру, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.06.2021 № 1254 із змінами та доповненнями інтернатура – форма первинної спеціалізації осіб за лікарськими та фармацевтичними/провізорськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або фармацевта/провізора-спеціаліста.

Програма підготовки в інтернатурі – єдиний комплекс освітніх та практичних компонентів, спланованих і організованих закладами вищої освіти і базами стажування лікарів (фармацевтів/провізорів)-інтернів з метою забезпечення набуття лікарями (фармацевтами/провізорами)-інтернами компетентностей, необхідних для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або фармацевта/провізора-спеціаліста, та який ґрунтується на академічній доброчесності, медичній і фармацевтичній етиці та деонтології, доказовій медицині.

Враховуючи викладене, суми коштів, сплачені платником податку на користь закладу вищої освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у інтернатурі, при додержанні всіх норм ст. 166 ПКУ, можуть прийматися у розрахунок податкової знижки такого платника податку за звітний рік.

Проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Апостолівському секторі Криворізькій ДПІ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

Фахівці Апостолівського сектору Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області провели сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства.

Питання були щодо ветеранської політики в органах ДПС, механізму дій суб’єктів господарювання при втраченому або пошкодженому майну через бойові дії, отримання податкової знижки за навчання, отримання адміністративних послуг в ЦОП, а також запитували про роботу Офісу податкових консультантів та інше.

Нагадали про безбар’єрність отримання послуг в податкових органах та Національну стратегії доходів до 2030 року.

На всі поставлені питання були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.

Коментар щодо офіційного оформлення трудового договору

Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровської області Ганна Познякова надала коментар представникам газети «Весь Кривий Ріг» щодо офіційного оформлення трудового договору.

Відповідно до законодавства цивільно-правовий договір (договір підряду або надання послуг) укладається у випадках, якщо йдеться про виконання конкретного обсягу робіт або надання послуг з визначеним результатом. При цьому виконавець самостійно організовує свою діяльність і не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку роботодавця.

Трудові відносини оформлюються відповідно Кодексу законів про працю в Україні (далі – КЗпП).

Так, згідно зі ст. 24 КЗпП, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та завчасного повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу.

При цьому, офіційне оформлення трудових відносин гарантує найманим працівникам захист їхніх прав, забезпечує своєчасну і у повному обсязі оплату та безпечні умови праці, страховий стаж , оплачувані відпустки тощо.

Водночас, у разі порушення вищезазначених норм трудового законодавства, до роботодавця застосовується адміністративна відповідальність, передбачена ч. 3 ст. 41 КУпАП у вигляді накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю: від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також фінансова відповідальність, яка передбачена ст. 265 КЗпП: у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Отже, офіційне оформлення трудових договорів не лише гарантує працівникам належний рівень соціального захисту, а й убезпечує роботодавця від штрафів.

Засідання робочої комісії з питань надходжень від сплати податку на нерухоме майно

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

У виконавчому комітеті Криворізької міської ради відбулось засідання робочої комісії з питань надходжень від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за участі представників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Під час засідання учасники проаналізували стан надходжень податку та результати виконання показників дохідної частини бюджету міста з початку поточного року.

За підсумками зустрічі присутні окреслили напрями подальшої взаємодії для підвищення ефективності адміністрування майнових податків та забезпечення своєчасної сплати податкових зобов'язань.

Засідання міської робочої групи з питань надходження акцизного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) інформує.

Нещодавно у Криворізькій міській раді відбулося засідання міської робочої групи з питань надходження акцизного податку та виконання показників доходів бюджету Криворізької міської територіальної громади.

Учасники обговорили стан надходжень акцизного податку до бюджету громади, а також питання забезпечення виконання планових показників доходної частини бюджету.

Окрему увагу приділили інформації щодо суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів і при цьому не забезпечують належну сплату акцизного податку, а також інших податків і зборів.

За результатами обговорення визначено подальші заходи, спрямовані на посилення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства у сфері обігу підакцизних товарів та забезпечення стабільного наповнення бюджету громади.

Засідання робочої групи Криворізької міської ради з питань надходжень до міського бюджету

Днями у виконкомі Криворізької міської ради проведено засідання робочої групи за участі начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузях будівництва, добувної промисловості і розроблення кар’єрів та класах ремонту і технічного обслуговування машин, устаткування, виробів, харчової промисловості Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгенія Кретова.

Обговорили:

виконання дохідної частини бюджету міста за вересень 2026 року;
очікувані надходження до державного та місцевого бюджетів у жовтні 2026 року;
проведену роботу зі скорочення податкової заборгованості до бюджетів.

За результатами зустрічі підбито підсумки та визначено подальші кроки щодо покращення комунікації між податковою та місцевими органами влади Криворізького району.

Попередня

100 років

Наступна

день села - Михайлівка