Очільниця податкової служби регіону прийняла участь у робочій нараді в облдержадміністрації

Днями у Дніпропетровській обласній державній адміністрації на чолі з головою облдержадміністрації – начальником обласної військової адміністрації Лисаком Сергієм відбулася нарада за участі керівництва Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Дніпровської митниці, Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області та бізнесу.

Головний меседж заходу – наповнення бюджетів. І важливо, щоб у цьому напрямку були єдиними і бізнес, і влада.

В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина зазначила, що сьогодні у пріоритеті нашої роботи є комунікації з платниками податків на засадах прозорості, відкритості та партнерства. Саме обізнані платники сумлінно сплачують податки, здійснюють господарську діяльність у правовому полі, що надзвичайно важливо саме зараз.

Об’єднавши зусилля, ми підтримуємо економічний фронт та наближаємо нашу перемогу.

Строки сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу - до 1 листопада 2023 року; третього платежу - до 1 листопада 2024 року.

У разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації:

- якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є меншою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України;

- якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є більшою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої декларації.

У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Як здійснити перереєстрацію ПРРО, у тому числі в разі зміни найменування або адреси господарської одиниці, де використовується такий ПРРО?

Відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».

При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).

Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.

Згідно з п. 11 розд. II Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Покрокова інструкція подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації

До 01 березня 2023 року продовжено кампанію одноразового (спеціального) добровільного декларування.

На вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya/deklaratsiya/pokrokova-instruktsiya/ розміщена покрокова інструкція подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи

Протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) – для фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);

До 01 серпня року, що настає за звітним – для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

До уваги! Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

Платник податку на доходи фізичних осіб – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначає свої податкові зобов’язання, які сплачує за кодами бюджетної класифікації:

• «11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
• «11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

До уваги! Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Рахунки для сплати платежів» (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Щодо надання довідки платникам податків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

31 січня набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Постанова № 76), якою затверджено Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – Порядок), а саме.

Пунктом 2 Порядку встановлені критерії, за якими визначаються підприємства критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, зокрема:

- загальна сума податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих та сплачених до державного і місцевих бюджетів протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідковою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство;

- відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів , контроль за справлянням яких покладено на контролюючи органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства.

Для отримання довідки згідно Постанови № 76 платникам необхідно звертатись до органу ДПС за основним місцем обліку. Довідка надається за період, який розпочинається 01 січня 2022 року і закінчується 31 грудня 2022 року в цілому по Україні.

До уваги суб’єктів господарювання - платників єдиного податку четвертої групи, які повинні задекларувати мінімальне податкове зобов’язання за 2022 рік!

Розрахунок загального МПЗ за 2022 рік подається у складі податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік та є її невід’ємною частиною.

Нагадуємо, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Водночас, починаючи з 2023 року передбачено подання додатку з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

З урахуванням прийнятих норм, внесено зміни до форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, та виокремлено окремий додаток – Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік, детальні рекомендації щодо заповнення якого дивиться у відео.

Важливо! Додаток з Розрахунком є невід’ємним додатком як до загальної податкової декларації, так і до кожної звітної податкової декларації.

Звертаємо також увагу, що оскільки додаток з Розрахунком є невід’ємним додатком до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (як до загальної, так і до звітної) подання декларацій без такого додатку не передбачається.

При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення.

Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку.

Також зауважимо, у разі переходу у 2023 році платника податку на єдиний податок четвертої групи із загальної або спрощеної системи оподаткування (єдиний податок третьої групи) додаток з Розрахунком, у якому обчислюється сума МПЗ, подається до податкової декларації з податку на прибуток або податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) або податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні. Проте до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи також подається додаток з Розрахунком, але показники у ньому не заповнюються.

Звільнення працівника: чи оподатковується ПДФО вихідна допомога?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заробітна плата для цілей розділу ІV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Підпунктом «з» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) не включається сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями.

Винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Заповнення платниками податків поля «Призначення платежу» розрахункового документа на сплату податків

Обов’язок кожного громадянина щодо сплати податків і зборів у порядку і розмірах встановлених законом, визначено ст. 67 Конституції України. При цьому, податковим обов’язком платника є самостійне обчислення, декларування та сплата суми податку та збору у порядки та строки, визначені Податкового кодексу України.

Згідно з п.63.6 ст.63 ПКУ, облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Автоматизовані системи збереження та обробки інформації контролюючих органів, що реалізують державну податкову політику в частині адміністрування податків, зборів, платежів (далі – контролюючі органи) орієнтовані виключно на функції контролюючих органів.

Зокрема, пошук та ідентифікація суб’єктів та об’єктів оподаткування у автоматизованих системах контролюючих органів здійснюється за певним кодом (ЄДРПОУ, РНОКПП).

На теперішній час при опрацюванні відомостей Державного казначейства України про надходження сум податків, зборів, платежів та єдиного внеску інформаційною системою ДПС трапляються випадки надходження сум податків відповідно до розрахункових документів з полем «Призначення платежу» без зазначення реєстраційного номеру платника податків - фізичної особи або (або серії та номеру паспорту громадянина України).

Вказаний факт не дає змогу ідентифікувати платників податків та перенести суми надходжень за призначенням до інтегрованих карток платників, у відповідності з вимогами Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів та єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 р. за № 321/35943.

Відповідно до вимог ПКУ, п.п. 5.4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, з метою ідентифікації платників податків, у відповідності з п.63.6 ст.63 ПКУ, для забезпечення обліку надходжень в інтегрованих картках платників - фізичних осіб, реквізити поля «Призначення платежу» розрахункового документу заповнюють відповідно з вимогами Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на не бюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом МФУ від 24.07.2015 № 666 (із внесеними змінами і доповненнями) (далі – Порядок № 666), а саме:

1) приклад заповнення реквізиту «Призначення платежу» у разі сплати грошового зобов’язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню:

- Поле №1 – друкується службовий код ("*");

- Поле №2 – друкується код виду сплати ("101" - сплата суми податків і зборів / єдиного внеску);

- Поле №3 – друкується податковий номер платника податків, що платежу якого формується заява на переказ готівки (фізична особа Васильченко Іван Петрович, що має податковий номер 1234567899).

Або друкується серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії);

Поле №4 - друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

Поле №5 - не заповнюється;

Поле №6 - не заповнюється;

Поле №7 - не заповнюється.

*	;101	;1234567899	; 11010501, Податок на доходи фiзичних осiб, що сплачується фiзичними особами, якi не пiдлягають обов’язковому декларуванню, Васильченко Іван Петрович	;	;	;
1	2	3	4	5	6	7

2) приклад заповнення реквізиту «Призначення платежу» у разі сплати коштів у рахунок податкового боргу підприємством «Літосфера», що має податковий номер 00993390:

- Поле №1 – друкується службовий код ("*");

- Поле №2 – друкується код виду сплати ("140" - сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску);

- Поле №3 – друкується податковий номер платника податків, який здійснює сплату (Підприємство «Літосфера», що має податковий номер 00993390;

Поле №4 - друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

Поле №5 - не заповнюється;

Поле №6 - не заповнюється;

Поле №7 - не заповнюється.

*	;140	;00993390	;сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток	;	;	;
1	2	3	4	5	6	7

Додатково повідомляємо, що перелік кодів видів сплати наведений у додатку 1 Порядку № 666.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 6 Порядку № 666 сплата за кожним видом платежу та кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ. Сплата податку, збору, платежу, єдиного внеску здійснюється платником податку / єдиного внеску безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, - податковим агентом або представником платника.

Новації законодавства для платників ПДВ

Відеоматеріал знаходиться за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9262.html

Чи повинна подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію фізична особа, яка отримала у спадок (подарунок) рухоме або нерухоме майно від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення?

Відповідно до п. 1 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

Згідно з п. 3 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування і які відповідно до Кодексу є чи були платниками податків.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється положеннями розділу IV Кодексу.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна, визначено ст. 174 Кодексу, відповідно до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 якої за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

При цьому об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 Кодексу, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом IV Кодексу для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 Кодексу).

Відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, у разі якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

Приклади заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи

З 01 січня 2023 року введено в дію нову форму податкової Декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 травня 2022 року № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.06.2022 за № 593/37929 (з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 09 червня 2022 року № 160)).

З прикладами заповнення податкової декларації можливо ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2023/prikladi-zapovnennya-podatkovoi-deklaratsii/

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що станом на 03.02.2023 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.31.3.0 (Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 01.01.2023 по 03.02.2023 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.31.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).

Перелік змін та доповнень (версія 1.31.3.0) (станом на 03.02.2023)

Додано нові документи:

3 метою забезпечення фізичних осіб – платників податків інформацією про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та суми військового збору з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків:

F1319101 – Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору в електронному вигляді;

F1419101 – Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору.

Додано нові версії документів:

Відповідно до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України (Держстат):

S0210115 – 1-Б (річна). Звіт про взаєморозрахунки з нерезидентами (наказ Держстату від 10.06.2022 №178);

S0400413 – 1-ПЕ (місячна). Звіт про економічні показники короткотермінової статистики промисловості (наказ Держстату від 31.05.2022 №115);

S0423120 – 1-П (місячна) (фізичні особи). Звіт про виробництво промислової продукції за видами (наказ Держстату від 31.05.2022 №116);

S0423121 – 1-П (місячна) (юридичні особи). Звіт про виробництво промислової продукції за видами (наказ Держстату від 31.05.2022 №116);

S0603209 – 1-опт. Звіт про обсяг оптового товарообороту (наказ Держстату від 31.05.2022 №114);

S0701116 – 1-кб (місячна). Звіт про виконання будівельних робіт (наказ Держстату від 31.05.2022 №113);

S1600215 – 2 - етр (місячна). Звіт про роботу міського електротранспорту (наказ Держстату від 23.06.2022 №193);

S1605114 – 51-авто (місячна). Звіт про перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом (наказ Держстату від 31.05.2022 №123);

S1805111 – 51-вод (місячна). Звіт про роботу підприємства водного транспорту (наказ Держстату від 23.06.2022 №194);

S2105113 – 51-ца (місячна). Звіт про основні показники роботи авіаційного підприємства (наказ Держстату від 31.05.2022 №124);

S2305211 – 12-труб (місячна). Звіт про транспортування вантажів магістральними трубопроводами (наказ Держстату від 01.06.2022 №130);

S2700511 – 1-зерно (місячна). Звіт про надходження культур зернових і зернобобових та олійних на перероблення та зберігання (наказ Держстату від 08.06.2022 №157).

Відбулось заключне засідання Керівного комітету проєкту METS

Сьогодні відбулось заключне засідання Керівного комітету проєкту міжнародної технічної допомоги «Шведсько-українське партнерство для сучасної та ефективної податкової служби METS».

В онлайн-заході взяли участь в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко, заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко, керівники структурних підрозділів ДПС, експерти Податкової агенції Швеції на чолі з її Генеральним директором пані Катрін Вестлінг Палм та представники Шведського агентства міжнародної співпраці та розвитку (Sida).

Під час заходу розглядались результати реалізації проєкту і напрями подальшої співпраці ДПС та Податкової агенції Швеції.

«Експертиза Податкової агенції Швеції у сфері євроінтеграції, формування стратегій розвитку податкової служби, обслуговування та комунікації з платниками податків, комплаєнсу, формування корпоративної культури надзвичайно корисна для ДПС на шляху впровадження запланованих реформ. Тому ми прагнемо продовжити ефективну співпрацю та обмін досвідом зі шведськими колегами», – зазначила Тетяна Кірієнко.

Одним з ключових результатів спільного проєкту також стало проведення Глобального опитування платників податків. Результати цього дослідження засвідчили правильність обраного стратегічного курсу ДПС та дозволять вдосконалити стратегію підходу, орієнтованого на платника податків, надалі. Адже розвиток онлайн-сервісів та максимальна підтримка платників податків залишаються пріоритетними напрямами роботи ДПС в умовах воєнного стану.

Серед планів ДПС на 2023 рік також, за словами Тетяни Кірієнко, реформи, спрямовані на удосконалення системи адміністрування та покращення виконання норм податкового законодавства платниками податків, важливі цифрові трансформації, а також імплементація законодавства та правил ЄС.

Представники Податкової агенції Швеції підкреслили ефективність обміну досвідом та зацікавленість у продовженні подальшої співпраці.

Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Порядок подання декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Певну частину доходів фізичних осіб складають доходи у вигляді заробітної плати. З таких доходів, як і з багатьох інших видів доходів, податок утримується і сплачується податковими агентами, як правило, роботодавцями.До уваги! Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.Однак в деяких випадках фізичним особам необхідно самостійно обчислити суму податку (збору) шляхом подання до податкового органу податкової декларації, в якій розраховується сума податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовий збір, що підлягає сплаті до бюджету.У той же час Кодекс не тільки встановлює цей обов’язок, а й надає платнику податків можливість подання податкової декларації при виникненні у фізичної особи права на отримання податкової знижки і поверненню надміру сплаченого податку у зв’язку з виникненням цього права.Отже, випадки, за яких платники податку зобов’язані самостійно обчислити суму податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації встановлені розділом IV Кодексу, до яких відносяться:- отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п.п. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 Кодексу) (суми заборгованості, за якими минув строк позивної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо, тощо);

•  отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п.п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу) (спадщина; подарунки; доходи від оренди майна іншій фізичній особі, доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна, у випадках передбачених Кодексом, тощо);
•  іноземні доходи (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);

Податкову декларацію також зобов’язані подавати:

•  фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);
•  фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);
•  іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи ( п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);
•  платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 с.179 Кодексу).

Разом з тим Кодексом передбачені випадки, за яких платник податку звільнений від подання податкової декларації. Це стосується платників, які отримали доходи:

•  від податкових агентів, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
•  виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Кодексу;
•  від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу;
•  у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділом IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.

Окрім того, п. 179.4 Кодексу визначає коло осіб, які звільняються від обов’язку подання податкової декларації. Платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації незалежно від виду й суми отриманих доходів платниками податку, які:

•  є малолітніми/неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у т.ч. батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року;

Важливо! Податкова декларація від імені платника податку, який є неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною, має бути подана опікуном або піклувальником (одним з батьків) до контролюючого органу за місцем проживання неповнолітньої особи (особи, визнаної судом недієздатною).

•  перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання податкової декларації;
•  перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
•  перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, розроблений на виконання Постанови Кабміну № 1364 від 06.12.2022 та затверджений наказом Мінреінтеграції, не може...

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, розроблений на виконання Постанови Кабміну № 1364 від 06.12.2022 та затверджений наказом Мінреінтеграції, не може застосовуватися для цілей оподаткування 

Після запровадження воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Ключовою умовою, за якою у платників податків у період дії воєнного стану в Україні виникає право їх не нараховувати та не сплачувати, є визначений Кабінетом Міністрів України перелік територій.

6 грудня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (далі – Постанова № 1364).

У роз’ясненні, наданому Міністерством фінансів України на запит ДПС, зауважено, що Постановою № 1364 визначається механізм формування переліку територій, а не затверджується конкретний перелік таких територій.

Згідно зі статтею 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції України та законів України, актів Президента України, постанов Верховної ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов’язкові для виконання акти – постановити і розпорядження.

Тому розроблений на виконання Постанови № 1364 та затверджений Мінреінтеграції перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, не може застосовуватися для цілей оподаткування, оскільки згідно з Кодексом ключовою умовою можливості застосування платниками особливостей оподаткування є перелік територій, визначений саме Кабінетом Міністрів України.

До уваги резидентів Дія Сіті!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою реалізації положень Закону України від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946), який набрав чинності 01 січня 2022 року, виданий наказ Міністерства фінансів України від 13.09.2022 № 274 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.11.2022 за № 1358/38694 (далі – Наказ № 274).

Законом № 1946 внесені зміни, зокрема, до розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» і підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими передбачається запровадження заходів щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії, зокрема спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті – ІТ-компаній, що відповідатимуть вимогам, передбаченим Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), та включених до реєстру Дія Сіті.

Відповідно до підпункту 134.1.8 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є, зокрема, операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, що підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 135.2 статті 135, пунктом 137.10 статті 137 та пунктом 141.9 прим.1 статті 141 Кодексу.

Пунктом 135.2 статті 135 Кодексу визначено, що базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними цим пунктом та підпунктом 141.9 прим.1.3 пункту 141.9 прим.1 статті 141 Кодексу. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається з огляду на вартість операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.

Податок на операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, визначений як об’єкт оподаткування у підпункті 134.1.8 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, є частиною податку на прибуток (пункт 136.5 статті 136 Кодексу).

Згідно з пунктом 136.8 статті 136 Кодексу під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону № 1667 ставка податку встановлюється у розмірі 9 відсотків бази оподаткування, визначеної відповідно до положень пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9¹ (крім підпунктів 141.9¹.3 і 141.9¹.4) статті 141 Кодексу.

Положеннями підпункту 141.9 прим.1.3 пункту 141.9 прим.1 статті 141 Кодексу встановлено порядок визначення бази оподаткування під час здійснення резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах контрольованих операцій, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки», та особливості визначення бази оподаткування.

Згідно з підпунктом 141.9 прим.1.4 пункту 141.9 прим.1 статті 141 Кодексу, якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах є контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 39² Кодексу.

Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах встановлені пунктом 137.10 статті 137 Кодексу.

Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету, з урахуванням положень, передбачених пунктом 135.2 статті 135, пунктом 137.10 статті 137 та пунктом 141.9¹ статті 141 Кодексу, та не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу.

Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за кожною окремою операцією відповідно до пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9 прим.1 статті 141 Кодексу, зменшується на суму податку на доходи нерезидента, нарахованого (сплаченого) резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за відповідною операцією згідно з пунктом 141.4 статті 141 Кодексу. При цьому сума зменшення не може перевищувати суму податку, розраховану відповідно до пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9 прим.1 статті 141 Кодексу.

Слід звернути увагу, що підпунктом 137.10.3 пункту 137.10 статті 137 Кодексу визначено базовий податковий (звітний) період для спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті, який дорівнює календарному року, а також передбачено визначення початку першого податкового (звітного) періоду для зареєстрованого у встановленому законом порядку резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах.

Відповідно до підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 Кодексу податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

З метою приведення форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) у відповідність до положень Кодексу Декларацію доповнено:

•  у рядку 10 «Особливі відмітки» позицією, яка заповнюється резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах;
•  показники Декларації рядком 06.3 ДІЯ, в якому зазначається податок на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах;
•  показники рядка 17 Декларації, в якому враховується податок на прибуток за звітний (податковий) період, рядком 06.3 ДІЯ;
•  таблицю «Наявність додатків¹³» позицією «ДІЯ»;
•  новим додатком ДІЯ, який передбачає розрахунок податку на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах.

Крім того, Наказом № 274 приведено у відповідність до підпункту 140.5.17 пункту 140.5 статті 140 Кодексу додаток РІ до Декларації, який доповнено рядком 3.1.15 щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного (придбаних) резидентом Дія Сіті – платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року, у розмірі, що перевищує 20 відсотків суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період.

Більш детальніше – у листі ДПС України від 13.12.2022 № 16349/7/99-00-21-02-01-07, який розміщено за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/77840.html

Податок на прибуток підприємств: від платників Дніпропетровщини зросли надходження до держбюджету

У січні 2023 року надходження податку на прибуток підприємств до державного бюджету від платників Дніпропетровщини склали понад 86,4 млн гривень. У порівнянні з 2022 роком сума надходжень збільшилась майже на 44,8 млн грн, або на 107,5 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.

Керівник податкової служби Дніпропетровської області висловила подяку платникам за працю і сумлінну сплату податків!

Марина Твердохлєб нагадала, що 18 листопада 2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.09.2022 № 274 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», яким затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, пов’язані з оподаткуванням податком на прибуток підприємств операцій резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах. Враховуючи особливий порядок визначення бази та об’єктів оподаткування для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, передбачений положеннями Податкового кодексу України, таким платникам податку необхідно подавати декларацію за оновленою формою за звітний (податковий) період – 2022 рік із граничним строком подання 01 березня 2023 року.

Доступ до даних реєстру платників ПДВ

Державна податкова служба України інформує про відновлення функціонування пошукового сервісу «Реєстр платників ПДВ», що розміщений за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers.

Доступ до відомостей реєстру платників ПДВ надається шляхом пошуку за кодом ЄДРПОУ або ІПН за умови ідентифікації особи, яка бажає отримати такі відомості, з використанням засобів електронної ідентифікації (кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом).

Трудовий договір: зміни під час дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Державна податкова служба України співпрацює з Державною службою України з питань праці у рамках інформаційної кампанії «Виходь на світло!».

Інформуємо, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2136) змінено умови праці за трудовим договором.

Так, у період дії воєнного стану сторони (роботодавець і працівник) за згодою визначають форму трудового договору.

При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).

Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.

П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем.

Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої – п’ятої статті 67, статей 71, 73, 78прим.1 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України «Про відпустки».

Норми встановлені Законом № 2136.

Тренінг-навчання для платників

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

З метою запровадження бізнес-ідей, розвитку власної справи для суб’єктів господарювання Виконавчим комітетом Криворізької міської ради прийнято рішення від 25.01.2023 № 92 «Про підтримку бізнесу в місті в період воєнного стану», на виконання якого проводяться тренінги в яких приймають участь податківці.

Так, нещодавно в приміщенні виконкому Покровської районної у місті ради за участі начальника Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганни Познякової відбувся тренінг – навчання для суб’єктів господарювання.

Ганна Познякова розповіла присутнім про порядок реєстрації ФОП, які існують групи платників податків, види податків та їх сплату, подання звітності через «Електронний кабінет».

Учасники отримали відповіді та роз’яснення на поставлені питання, також отримали друковану продукцію роз’яснювального характеру.

Засідання районної комісії у Криворізькій районній військовій адміністрації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Днями у приміщенні Криворізької районної військової адміністрації відбулось засідання районної комісії з питань погашення заборгованості по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, а також надходження коштів до бюджету.

На заході був присутній начальник Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгеній Кретов.

За результатами засідання районної комісії розроблено план спільних дій щодо своєчасності сплати податків та недопущення заборгованості.

Інформаційна підтримка для підприємців

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

В приміщенні Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості проведено зустріч для підприємців щодо надання інформаційної підтримки з питань провадження підприємницької діяльності, на який була запрошена начальник Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова.

Вона розповіла присутнім про зміни в податковому законодавстві, подання звітності та переваги користування Електронним кабінетом, нарахування та сплату податків, обов’язок сплати мінімального податкового зобов’язання у 2023 році.

Присутні отримали змістовні відповіді та роз’яснення на поставлені питання, також отримали друковану продукцію роз’яснювального характеру.

Зустріч з підприємцями міста

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Відбулась чергова зустріч з підприємцями в приміщенні Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості щодо надання підтримки з питань провадження підприємницької діяльності під час воєнного стану на якій були присутні начальник Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова та заступник начальника Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ігор Тимченко.

Присутнім підприємцям розповіли про новації податкового законодавства, офіційне працевлаштування найманих працівників та обов’язок податкового агента, користування електронними сервісами ДПС України, правильності заповнення платіжних доручень.

Наприкінці зустрічі присутні отримали відповіді на свої запитання та отримали друковану продукцію.