Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Щодо отримання довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) в електронному вигляді

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 № 1264 (далі – Порядок № 1264).

Відповідно до п. 4 Порядку № 1264 письмове звернення нерезидента про надання довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Довідка) надсилається до відповідного податкового органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження.

Звернення має бути подане українською мовою або іноземною мовою разом з офіційним перекладом українською мовою. Звернення обов’язково повинно містити відомості про нерезидента та відомості про джерело доходу.

Відповідно до п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом подання звернень в електронній формі.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпорталі ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Режим «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику надіслати звернення (лист тощо) до відповідного органу ДПС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає вибір наступних реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДПС, орган ДПС, до якого направляється документ, тип документу, тематику та заповнення короткого змісту документу і можливість завантаження сканованого документу (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ).

Інформацію щодо отримання та реєстрації звернення в органі ДПС платник може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Поряд з цим п. 2 Порядку № 1264 визначено, що Довідка видається органом ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України.

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку органу ДПС за підписом керівника органу ДПС протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового Звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п. 3 Порядку № 1264).

Отримання платником Довідки у формі електронного документу не передбачено законодавством України.

Закон України № 2261: спеціальний механізм справляння рентної плати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року № 2261-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2261).

Закон № 2261 передбачає запровадження спеціального механізму справляння рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (далі – Рента) за видобуті, за визначений статтею 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) граничний термін, обсяги газу природного (далі – Газ), крім обсягів Газу, що у такому періоді розміщені надрокористувачем у підземному сховищі Газу.

Зокрема, платникам Ренти за обсяги Газу, крім обсягів Газу, призначеного для виконання спеціальних обов’язків щодо формування ресурсу Газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії, тимчасово (у період з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні) надано право не сплачувати податкові зобов’язання з Ренти за обсяги Газу видобутого та закачаного до підземних сховищ у звітному (податковому) періоді (далі – закачаний Газ).

Водночас на період дії Закону з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні на платників Ренти за Газ з метою підтвердження обсягів закачаного Газу покладено обов’язок подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше граничного строку подання податкової декларації з Ренти за Газ, копії актів про рух Газу в сховищах у відповідному місці (абзац сьомий п.п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Система обліку обсягів Газу, розміщених надрокористувачем у підземному сховищі Газу, а також застосування середньозваженої ефективної податкової ставки Ренти, яка у кожному звітному (податковому) періоді обчислюватиметься кожним надрокористувачем за результатами декларування податкових зобов’язань за фактичною ціною реалізації Газу обсягів кожної категорії Газу, забезпечить можливість здійснення контролюючими органами податкового адміністрування податкових зобов’язань за об’єктами оподаткування Рентою, які виконуються як за обсяги Газу за звітний (податковий) період, так і за обсяги Газу, що виконуються у разі реалізації (переходу права власності) таких обсягів Газу у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Звертаємо увагу, що скористатися правом не сплачувати податкові зобов’язання з Ренти за Газ у частині закачаного Газу за відповідний звітний (податковий) період, включаючи квітень 2022 року, можуть платники Ренти, які дотримуються припису абзацу сьомого п.п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Які встановлені ставки екологічного податку з 01.01.2022?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що статтями 243, 245 – 248 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені ставки екологічного податку:

► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);

► за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);

► за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);

► за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ);

► за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ).

Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни, зокрема, до статей 243, 245 – 248 ПКУ, відповідно до яких з 01.01.2022 збільшено ставки екологічного податку.

При цьому п. 37 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли:

● з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, ставки податку становлять 30 відсотків ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

● з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року включно, ставки податку становлять 60 відсотків ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

● з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно, ставки податку становлять 90 відсотків ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

● з 1 січня 2025 року, ставки податку становлять 100 відсотків ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ.

Як пов’язуються між собою ПРРО, господарські одиниці та касири?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).

Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО (J/F1391802). Форма розміщена в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.

Яким чином декларант може скористатися правом одноразового (спеціального) добровільного декларування, у разі наявності у нього коштів в національній та іноземній валютах у готівковій формі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. «г» п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами декларування не можуть бути, зокрема, кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) перебувають у готівковій формі.

Разом з тим, п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання Декларації.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Таким чином, декларант, який бажає задекларувати кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, повинен до подання Декларації розмістити такі кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України.

Погашення податкових векселів: особливості 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Державна податкова служба України надала рекомендації щодо практичного застосування окремих норм законодавства в частині погашення податкових векселів, термін погашення за яким припав на період дії правового режиму воєнного стану на території України.

Так, з урахуванням змін, внесених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» до підпунктів 69.1 та 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набрали чинності 27.05.2022, передбачено, зокрема, що:

► у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, реєстрації акцизних накладних, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ);

► платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», за умови сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року (підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ);

► платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків;

► для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків сплати податків та зборів платниками податків (підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Векселедавець для цілей розділу VI ПКУ – це суб'єкт господарювання –  виробник, який одержує (підпункт 14.1.22 пункту 14.1 статті 14 ПКУ):

► з акцизного складу спирт етиловий для виробництва алкогольних напоїв, визначених статтею 225, а також для виробництва окремих видів продукції, визначених пунктом 229.1 статті 229 розділу VI ПКУ;

► з нафтопереробного підприємства або ввозить на митну територію України нафтопродукти, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, для їх використання залежно від напряму, визначеного підпунктами 229.2 – 229.8 статті 229 розділу VI ПКУ.

Податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) (далі –  податковий вексель для цілей розділу VI ПКУ), –  простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225, 229 ПКУ (підпункт 14.1.176 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Податковий вексель вважається погашеним у разі сплати акцизного податку або документального підтвердження факту цільового використання підакцизної продукції згідно підпунктів 229.1.8, 229.2.11, 229.3.13, 229.4.11, 229.5.13, 229.6.10, 229.7.12 відповідних пунктів 229.1, 229.2, 229.3, 229.4, 229.5, 229.6, 229.7 статті 229 ПКУ шляхом подання довідки про її цільове використання, яка погоджується представником податкового посту, встановленого на підприємстві, і підтверджує її використання:

► спирту етилового – для виробництва продукції, визначеної у підпункті 229.1.1 статті 229 ПКУ (виноматеріалів, лікарських засобів, продуктів органічного синтезу, продукції хімічного і технічного призначення, тощо);

► легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану –  як сировини у виробництві етилену;

► нафтопродуктів та речовин, що використовуються як компоненти моторних палив - як сировини для виробництва в хімічній промисловості.

Погашення векселів на бензини авіаційні або паливо для реактивних двигунів здійснюється шляхом реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних на операції за визначеними ПКУ напрямками. Акцизні накладні на такі операції складаються на підставі первинних документів (підпункт 229.8 статті 229 ПКУ).

Погашення векселя, який видається при отриманні спирту етилового для виробництва алкогольних напоїв (стаття 225 ПКУ) здійснюється на підставі сплаченої суми акцизного податку в рахунок погашення податкового векселя, наявної митної декларації за експортними операціями, а також документів складених відповідно до Порядку проведення розрахунку суми зменшення акцизного податку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1260 (Акта про фактично отриману кількість спирту та розрахунку акцизного податку та Розрахунку суми зменшення акцизного податку на суму податку, визначену виходячи із фактично втраченої кількості спирту етилового неденатурованого під час транспортування та зберігання, у процесі виробництва готової продукції, а також з фактично повернутого невиправного браку).

З урахуванням наведеного, погашення податкових векселів, які є забезпеченням виконання зобов'язання сплатити суму акцизного податку, термін сплати за якими припав на період дії правового режиму воєнного стану на території України, здійснюється у такі строки:

► у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, у т.ч. виконанням обов'язків з погашення податкових векселів з акцизного податку –  здійснюється протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, з урахуванням вимог Порядку;

► платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків –  погашення податкових векселів, термін сплати яких припав на період з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» здійснюється у строк не пізніше 31 липня 2022 року;

► платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків – погашення податкових векселів, термін сплати яких припав на період з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» здійснюється у строк не пізніше строків, визначених у податкових векселях;

► платники податків, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків – протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

При цьому, відсутність можливості щодо своєчасного виконання свого податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів не позбавляє векселедавця права виконати його за податковими векселями з акцизного податку шляхом документального підтвердження цільового використання отриманого підакцизного товару до закінчення періоду дії правового режиму воєнного стану на території України (за наявності належним чином оформлених документів).

Слід враховувати, що для погашення векселів щодо бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів, використаних на операції, що визначені пунктом 229.8 статті 229 ПКУ, у разі заправлення повітряних суден достатньо лише акцизних накладних на операції з такого заправлення, складених суб'єктами господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, виданим уповноваженим органом з питань цивільної авіації, або суб'єктами господарювання, які мають посвідчення про допуск до експлуатації постійного злітно-посадкового майданчика, видане уповноваженим органом з питань цивільної авіації відповідно до вимог авіаційних правил України, тоді як у інших випадках окрім акцизної накладної необхідно надати пакет первинних документів та договорів на реалізацію пального, що підтверджують реалізацію пального по всьому ланцюгу реалізації пального від виробника/імпортера до суб’єктів, визначених у підпунктах 2 – 4 підпункту 229.8 статті 229 ПКУ.

З урахуванням цих особливостей, погашення векселів щодо бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів, яке має здійснюватися, зокрема на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та беручи до уваги передбачені підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ строки реєстрації акцизних накладних (протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні), погашення податкових векселів, термін погашення яких припав на період воєнного часу, здійснюється у такі строки та за таких умов:

► у період воєнного часу - може бути здійснено за зверненням платника, наявності акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

► протягом шести місяців після припинення або-скасування воєнного стану в Україні (підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ) –  у інших випадках –  за зверненням платника, наявності акцизнихн акладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, протягом періоду шести місяців після припинення або скасування воєнного стану

Щодо граничного терміну подання декларації про майновий стан та доходи

Громадяни, які мають можливість виконувати податкові обов'язки та які на сьогодні не подали декларації про майновий стан і доходи за звітний (податковий) 2021 рік, повинні не зволікати та подати декларацію не пізніше 19 липня 2022 року.

Цей термін передбачений Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон України № 2260).

Так, платники податків, які відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи  та мають можливість виконувати свої податкові обов'язки щодо дотримання термінів подання звітності, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України № 2260 за умови подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Оскільки 31 липня 2022 року припадає на вихідний день, то з урахуванням норм п. 57.1 ст. 57 Кодексу останній день для сплати податкових зобов’язань громадянами за даними декларацій припадає на 01.08.2022.

Нагадуємо, що для зручності платників податків запроваджено електронний сервіс в Електронному кабінеті (cabinet.tax.gov.ua) у розділі «ЕК для громадян» – «Податкова декларація про майновий стан і доходи», який надає можливість громадянам подати декларацію в електронному вигляді. Скористатись зазначеним сервісом зможуть особи, які ідентифіковані за особистим ключем, виданим кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.

Чи подає ФОП – платник ЄП третьої групи, яка у 2022 році застосовувала ставку ЄП 3 або 5 відс., наростаючим підсумком з початку року податкову декларацію платника ЄП – ФОП за звітні періоди 2022 року, у разі її переходу на ставку 2 відс. на період дії воєнного стану на території України?

Згідно з абзацом другим п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (абзац перший п. 296.3 ст. 296 ПКУ).

Податкова декларація складається наростаючим підсумком відповідно до п. 296.7 ст. 296 ПКУ.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація за формою № 752).

Пунктом 293.3 ст. 293 ПКУ встановлено, що відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відс. доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

2) 5 відс. доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Водночас, тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану на території України відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного у відповідності до ст. 292 глави 1 розд. XIV ПКУ (п.п. 9.4 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дорівнює календарному місяцю (п.п. 9.6 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124 (далі – Декларація за формою № 124).

Абзацами першим і другим п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Платник податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.

Відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Абзац перший п. 49.2 ст. 49 ПКУ застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Таким чином фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи, яка у 2022 році застосовувала ставку єдиного податку 3 або 5 відс. та на період дії воєнного стану на території України перейшла на ставку єдиного податку 2 відс, подає Декларацію за формою № 752 за звітні періоди, в яких отримувала доходи, що оподатковувалися за ставкою 3 або 5 відс., але надалі зазначену декларацію за звітні періоди 2022 року наростаючим підсумком з початку року не подає.

Разом з тим вказаний платник єдиного податку подає Декларацію за формою № 124 – щомісячно за звітні місяці, в яких отримував доходи, що оподатковувалися за ставкою 2 відсотки.

Під час дії воєнного стану в Україні платники податків зареєстрували 28,6 тис. РРО/ПРРО

З моменту запровадження воєнного стану платники податків України зареєстрували 28,6 тис. реєстраторів розрахункових операцій, з них 19,1 тис. – програмних та 9,5 тис. – класичних.

Загалом розрахункові операції з покупцями із використанням касових апаратів  здійснюють 297,1 тис. суб’єктів господарювання, якими зареєстровано 358,9 тис. програмних та 315,7 класичних РРО.

Нагадуємо, що з 01.01.2022 застосування РРО або ПРРО при здійсненні розрахункових операцій є обов’язковим для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку 2 – 4 групи. Реєстратори розрахункових операцій не є обов’язковими для фізичних осіб – підприємців, які перебувають на І групі спрощеної системи оподаткування, або ж якщо вони здійснюють роздрібну торгівлю на території сіл, проте у такому випадку при здійсненні розрахункових операцій слід застосовувати  розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій.

Державна податкова служба України дякує відповідальним платникам податків за належне виконання своїх обов’язків навіть під час воєнної агресії російської федерації.

Операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування акцизним податком, визначені п. 213.3 ст. 213 Податкового кодексу України.

Так, від оподаткування акцизним податком звільняються операції з:

► реалізації легкових автомобілів для осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів фондів загальнообов'язкового державного страхування, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

► ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, призначених для офіційного (службового) користування дипломатичними представництвами іноземних держав, консульськими установами іноземних держав та для особистого використання членами дипломатичних представництв іноземних держав, консульських установ іноземних держав виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави.

У разі реалізації на митній території України підакцизних товарів (продукції), що були ввезені із звільненням від оподаткування відповідно до норм цього підпункту, податок сплачується особами, що реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такі підакцизні товари (продукцію), не пізніше дати такої реалізації одночасно із сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент подання митної декларації при ввезенні підакцизних товарів (продукції) на митну територію України;

► ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не справляється податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митних режимах: реімпорту, транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, знищення або руйнування, відмови на користь держави. У разі порушення умов митних режимів, що передбачають повне або часткове звільнення від оподаткування, особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов'язана обчислити та сплатити суму податкового зобов'язання. У разі коли в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога щодо здійснення заходів гарантування, така вимога встановлюється і для цілей акцизного податку. Податок справляється, якщо в подальшому щодо таких товарів (продукції) виникають зобов'язання зі сплати податку на додану вартість;

► безоплатної передачі для знищення підакцизних товарів (продукції), конфіскованих за рішенням суду та таких, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника, якщо вони не підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку;

► безоплатної передачі у володіння і користування Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, органам Служби безпеки України, Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної гвардії України конфіскованих підакцизних товарів, визначених підпунктами 215.3.5 – 215.3.5 прим.2 пункту 215.3 статті 215 ПКУ (далі – транспортні засоби); транспортних засобів, визнаних безхазяйними; транспортних засобів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання; транспортних засобів, що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшли у власність держави.

У разі реалізації на митній території України транспортних засобів, операції з безоплатної передачі яких звільняються від оподаткування відповідно до цього підпункту, податок сплачується особами, які реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такі транспортні засоби, не пізніше дати такої реалізації одночасно із сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент безоплатної передачі таких підакцизних транспортних засобів;

► реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції) та бензолу (за кодом 2902 20 00 00 згідно з УКТ ЗЕД). Ця норма не поширюється на операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства нафтопродуктів (крім товарів (продукції) за кодами 2707 10 00 00, 2707 50 00 90, 2710 12 90 00 та 2711 19 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);

► ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), за умови подальшого виготовлення з такої сировини інших підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), які реалізуються на митній території України або на експорт, або вивезення за межі митної території України невикористаної у виробництві сировини, та пред’явлення контролюючому органу ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв або тютюнових виробів. Ця норма не поширюється на операції з ввезення пального;

► ввезення фізичними особами на митну територію України підакцизних товарів (продукції) в обсягах, що не перевищують норм безмитного ввезення, встановлених Митним кодексом України;

► реалізації безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів магазинам безмитної торгівлі. Підставою для звільнення від сплати податку продукції, яка призначена для реалізації магазинами безмитної торгівлі, є належно оформлена митна декларація, що оформляється під час відвантаження продукції від такого виробника;

► ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України «Про гуманітарну допомогу»;

► ввезення акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб'єктами господарювання, які мають ліцензії на виробництво тютюнових виробів, еталонних (моніторингових) чи тестових зразків тютюнових виробів (не призначених для продажу вроздріб) для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну);

► реалізації скрапленого газу на спеціалізованих аукціонах для потреб населення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

► реалізація відходів тютюнової сировини за умови документального підтвердження їх утворення та подальшого знищення або утилізації;

► ввезення на митну територію України неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами за умови подальшого виготовлення з такої сировини ферментованої (переробленої) тютюнової сировини та її реалізації виробникам тютюнових виробів або її експорт; реалізація тютюнової сировини тютюново-ферментаційним заводам особами, які виробляють тютюнову сировину на митній території України; реалізація ферментованої (переробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами виробникам тютюнових виробів.

Тютюново-ферментаційні заводи у строк, передбачений цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період, подають до контролюючих органів за основним місцем обліку звіт про обсяги імпорту неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини, обсяги придбаної тютюнової сировини в осіб, які виробляють тютюнову сировину на митній території України, обсяги виробництва, реалізації виробникам тютюнових виробів та експорту ферментованої (переробленої) тютюнової сировини за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Такий звіт прирівнюється до податкової декларації для цілей застосування норм ПКУ щодо проведення перевірок та притягнення до відповідальності за вчинення податкових правопорушень;

Податок на додану вартість: дата виникнення податкових зобов'язань

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що для ПДВ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника ПДВ;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (ПКУ).

У разі постачання товарів або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ вважається дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки. Правила інкасації зазначеної виручки встановлюються Національним банком України.

У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов'язань з ПДВ у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору.

У разі якщо постачання товарів/послуг через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників національної валюти, датою збільшення податкових зобов'язань з ПДВ вважається дата постачання таких жетонів, карток або інших замінників національної валюти.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, іменних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань з ПДВ вважається дата, що засвідчує факт постачання платником ПДВ товарів/послуг покупцю, оформлена податковою накладною, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.

Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ лізингодавця (орендодавця) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичної передачі об’єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) у володіння та користування лізингоодержувачу (орендарю).

Датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника ПДВ або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

У випадках, передбачених статтею 191 ПКУ, дата виникнення податкових зобов’язань визначається з урахуванням положень статті 191 ПКУ.

Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника ПДВ в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей пункту 187.9 статті 187 ПКУ довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Платники ПДВ, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, нараховують плату за абонентське обслуговування, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для житлово-експлуатаційних контор, управителів багатоквартирних будинків та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники ПДВ.

Для цілей пункту 187.10 статті 187 ПКУ послугами (роботами), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, обслуговування димових та вентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем, прибирання будинкової та прибудинкової території, купівлі електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, а також інші послуги, які надаються житлово-експлуатаційними конторами чи управителями багатоквартирних будинків зазначеним у пункті 187.10 статті 187 ПКУ покупцям за їхній рахунок.

Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника ПДВ, такого експортера або імпортера.

Норми встановлені ст. 187 ПКУ. 

Електронний кабінет: реалізація прав та обов’язків платників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:

► перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;

► подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;

► визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені відповідно до статті 35 прим.1 ПКУ;

► перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;

► проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;

► управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або пені;

► автоматизованого визначення обов’язкових для заповнення та подання форм податкової звітності та рахунків для сплати податків і зборів конкретного платника податків;

► заповнення, перевірки та подання податкових декларацій, звітності до контролюючого органу;

► реєстрації, коригування податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

► перегляду інформації про податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрація яких в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена;

► доступу платників податків до системи електронного адміністрування податку на додану вартість у розрізі поточних значень всіх доданків та від’ємників, передбачених пунктом 200прим.1.3 статті 200 прим.1 ПКУ, в режимі перегляду у реальному часі та доступу до даних Єдиного реєстру податкових накладних, включаючи можливість формування, перевірки та підтвердження податкових накладних, складених платником податку чи його контрагентами за вчиненими між ними правочинами, для цілей формування податкового кредиту платником податків, перевірки та визначення дати і часу реєстрації таких накладних та/або розрахунків коригування, а також перегляд інформації про незареєстровані податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, подані на реєстрацію платником податків, із зазначенням причини відмови у їх реєстрації;

► отримання платниками податків копій наказів про проведення перевірок, повідомлень про проведення перевірок, актів (довідок) перевірок, відповідних запитів та інших документів, складених у зв’язку з проведенням та за результатами перевірок і звірок, передбачених ПКУ, а також у зв’язку з розглядом заперечень платників податків до результатів перевірок та/або пояснень платника податків;

► забезпечення можливості адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, у тому числі подання заперечень на акт або довідку, якими оформлені результати перевірки, подання скарги на податкове повідомлення-рішення або інше рішення, дію або бездіяльність контролюючого органу чи посадової особи контролюючого органу, у тому числі рішення про коригування митної вартості, рішення щодо класифікації товарів для митних цілей, про визначення країни походження, рішення щодо підстав для надання податкових пільг тощо;

► інформування про статус контрагентів за публічно доступними даними інформаційних ресурсів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, інших реєстрів та баз даних, які ведуться згідно з ПКУ, включаючи надання інформації про контрагентів платника податків, щодо яких прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість або яких притягнуто до відповідальності за порушення законів з питань оподаткування (виключно після остаточного узгодження санкцій та зобов’язань);

► взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей (включаючи, але не обмежуючись, внесення або зміну інформації про осіб, які мають право підписувати податкову звітність, та кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів кваліфікованих електронних підписів та/або печаток (за наявності), зняття з обліку (у тому числі взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей та зняття з обліку осіб, які здійснюють операції з товарами у порядку, визначеному Митним кодексом України), переходу на спеціальні режими оподаткування та інших реєстраційних дій;

► подання звернень та інших документів для отримання ліцензій, дозволів на поміщення товарів у митні режими, дозволів на провадження митної брокерської діяльності, відкриття та експлуатацію магазинів безмитної торгівлі, митного складу, вільної митної зони комерційного та сервісного типу, складу тимчасового зберігання, вантажного митного комплексу, а також звернень та інших документів з приводу винесення попередніх рішень у порядку та на умовах, передбачених Митним кодексом України;

► подання звернень та інших документів з метою реєстрації об’єкта інтелектуальної власності у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, отримання повідомлень від митниць про призупинення митного оформлення на підставі даних митного реєстру об’єктів інтелектуальної власності та подальшого листування з правовласником з приводу призупинення такого митного оформлення;

► подання заяв та інших документів з метою отримання документів, що підтверджують країну походження, які видаються митницями (зокрема сертифікатів EUR.1);

► реєстрації контролюючим органом реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій у разі, якщо така реєстрація передбачена законодавством, подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, подання електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, подання інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або у безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі тощо;

► подання повідомлення про технічну та/або методологічну помилку, що виявлена в роботі електронного кабінету;

► отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, або інформації з баз даних про такого платника податків шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;

► забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку;

► подання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в електронній формі. У разі необхідності платники податків можуть прикріпити до звернення копії необхідних документів;

► визначення, зміни уповноважених осіб платника податків, які мають право користуватися Електронним кабінетом, зокрема щодо підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет та визначення їхніх повноважень;

► отримання платником податків податкової інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб, а також одержання такої інформації у вигляді документа за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику, в електронному вигляді з накладенням печатки контролюючого органу.

Платник податків через Електронний кабінет може надати контролюючому органу згоду на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі.

Норми встановлені п. 42 прим.1.2 ст. 42 прим.1 ПКУ.

Легалізація трудових відносин та зайнятості населення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) нагадує, що питання дотримання законодавства щодо виплати заробітної плати, легалізації трудових відносин та зайнятості населення було і залишається одним із основних напрямків діяльності ДПС та місцевих органів виконавчої влади.

Нелегальні трудові відносини та незадекларована заробітна плата призводять до зменшення надходжень до бюджетів, створюють брак коштів для оплати праці лікарів, вчителів, інших працівників бюджетної сфери, фінансування соціальних програм. Роботодавець, який ухиляється від офіційного оформлення працівників, позбавляє їх захисту основних трудових прав, а наймані працівники втрачають страховий стаж, який забезпечує їм отримання заробленої пенсії та інших соціальних виплат.

Тільки спільними зусиллями, за участі громадськості, суб'єктів господарювання, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації можна досягти легалізації доходів, подолати серед платників негативну тенденцію ухилення від сплати податків, та позитивної динаміки податкових надходжень до місцевих бюджетів.

Закон України № 1914: про особливості визначення доходу при продажу третього та наступних легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» п. 173.2 ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено абзацом четвертим, відповідно до якого дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування), відповідно до підрозділу 94«Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Документація з трансфертного ціноутворення повинна містити певну інформацію

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі) повинна містити таку інформацію:

а) дані про особу (осіб), яка є стороною контрольованої операції, та про пов’язаних осіб платника податків (у звітному періоді, в якому здійснювалася контрольована операція, та на момент подання документації), а саме:

▪ контрагента (контрагентів) контрольованої операції;

▪ фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків (за наявності);

▪ осіб, які безпосередньо (опосередковано) володіють корпоративними правами платника податків у розмірі 25 і більше відсотків;

▪ осіб, корпоративними правами яких у розмірі 25 і більше відсотків безпосередньо (опосередковано) володіє платник податків.

Дані повинні бути такими, що дають змогу ідентифікувати таких пов’язаних осіб (включаючи найменування держав (територій), податковими резидентами яких є такі особи, код особи, встановлений у державі (країні) їх реєстрації) та розкривати інформацію щодо критеріїв визнання таких осіб пов’язаними;

б) загальний опис діяльності групи компаній (включаючи материнську компанію та її дочірні підприємства), у тому числі організаційну структуру такої групи, опис господарської діяльності цієї групи, політику трансфертного ціноутворення, інформацію про осіб, яким платник податків надає місцеві управлінські звіти (назва держави, на території якої такі особи утримують свої головні офіси);

в) опис структури управління платника податків, схема його організаційної структури із зазначенням загальної кількості працюючих осіб та в розрізі окремих підрозділів платника податків станом на дату операції або на кінець звітного періоду;

г) опис діяльності та стратегії ділової активності, що провадиться платником податків, зокрема, економічні умови діяльності, аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), на яких проводить свою діяльність платник податків, основні конкуренти;

ґ) відомості про участь платника податків у реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів у звітному або попередньому році з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на діяльність платника податків;

д) опис контрольованої операції із зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції.

Опис операцій з придбання (продажу) товарів, робіт (послуг), нематеріальних активів, інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів, має містити обґрунтування економічної доцільності (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення контрольованої операції у порівнянні із неконтрольованими операціями, які є реально доступними альтернативними варіантами такої контрольованої операції) і наявності ділової мети їх придбання (продажу);

е) опис товарів (робіт, послуг), включаючи фізичні характеристики, якість і репутацію на ринку, країну походження і виробника, наявність товарного знаку та іншу інформацію, пов’язану з якісними характеристиками товару (роботи, послуги).

є) відомості про фактично проведені розрахунки у контрольованій операції (сума та валюта платежів, дата, платіжні документи);

ж) чинники, які вплинули на формування та встановлення ціни, зокрема бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);

з) функціональний аналіз контрольованої операції: відомості про функції осіб, що є сторонами (беруть участь) у контрольованій операції, про використані ними активи, пов’язані з такою контрольованою операцією, та економічні (комерційні) ризики, які такі особи враховували під час здійснення контрольованої операції;

и) економічний та порівняльний аналіз:

▪ суму отриманих доходів (прибутку) та/або суму понесених витрат (збитку) внаслідок здійснення контрольованої операції, рівень рентабельності;

▪ обґрунтування вибору методу, який застосовано для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", фінансового показника згідно з підпунктом 39.3.2.5 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України (ПКУ) та сторони, що досліджувалася згідно з підпунктом 39.3.2.7 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 ст. 39 ПКУ;

▪ обґрунтування вибору та інформація про зіставні операції (зіставних осіб) і джерела інформації, які використовувалися для аналізу;

▪ обґрунтування використання під час визначення діапазону рентабельності відповідно до підпункту 39.3.2.8 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 ст. 39 ПКУ інформації за декілька податкових періодів (років) та розрахунок середньозваженого значення показника рентабельності;

▪ розрахунок діапазону цін (рентабельності);

▪ опис та розрахунок проведених коригувань згідно з підпунктом 39.2.2.1 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 ст. 39 ПКУ.

Фінансові показники, що використовувалися під час розрахунку показників рентабельності контрольованої операції, мають бути підтверджені даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності сторони контрольованої операції, що досліджувалася згідно з підпунктом 39.3.2.7 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 ст. 39 ПКУ.

У разі якщо стороною контрольованої операції здійснюється постачання (продаж) товарів, робіт, послуг, інших предметів за контрольованими операціями декільком особам, і для цілей встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється порівняння показника рентабельності такого постачальника, документація має містити опис алгоритму розподілу витрат постачальника, понесених для здійснення таких операцій, які враховуються під час розрахунку показника рентабельності. Такий опис має містити інформацію про економічне обґрунтування вибору алгоритму розподілу витрат, методику його застосування, а також фактичний розрахунок, здійснений відповідно до обраної методики;

і) відомості про проведене платником податку самостійне або пропорційне коригування податкової бази та сум податку відповідно до підпунктів 39.5.4 і 39.5.5 пункту 39.5 ст. 39 ПКУ (у разі його проведення);

ї) якщо платник входить до міжнародної групи компаній:

▪ копії істотних внутрішньогрупових угод, що впливають на ціноутворення в контрольованій операції;

▪ копії договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній щодо контрольованої операції і в підготовці яких не брав участі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

й) копія аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов’язковою для платника податків);

к) копії договорів (контрактів) та будь-які доповнення до них, за якими здійснювалася контрольована операція.

Норми передбачені п.п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.

З 1 липня запроваджено ліцензування виробництва та продажу тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН)

З 1 липня 2022 року набули чинності зміни, внесені до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481). Ці зміни внесено Законом України від 2 грудня 2020 року № 1019-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження обігу підакцизних товарів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та посилення контролю за продажем таких товарів».

Зміни стосуються визначення «тютюнові вироби».

Так, з 1 липня 2022 року тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи нагрівання (абзац одинадцятий ст. 1 Закону № 481).

Таким чином, з 1 липня 2022 року на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням поширюються вимоги Закону № 481 щодо, зокрема, але не виключно:

ліцензування їх виробництва, оптової та роздрібної торгівлі (ст. 2 – 3, ст. 15 Закону № 481);

атестації виробництва на відповідність вимогам, що встановлені чинними законодавчими актами України щодо забезпечення життя та здоров'я людей, охорони навколишнього природного середовища, повного технологічного циклу виробництва тютюнових виробів, а також відповідність санітарним, пожежним, екологічним нормам і правилам (ст. 8 Закону № 481);

притягнення до відповідальності за порушення норм Закону № 481 (ст. 17 Закону № 481).

Про строки сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Cплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу - до 1 листопада 2023 року; третього платежу - до 1 листопада 2024 року.

У разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації:

якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є меншою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями;

якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є більшою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої декларації.

У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Платіжне доручення на сплату єдиного внеску: заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області території обслуговування Криворізького регіону повідомляє наступне.

Вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначені Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).

Так, відповідно до п.п. 1 п. 5 Порядку № 666 при сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та податковий номер платника єдиного внеску або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії), який здійснює сплату;

у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

Відповідно до п. 13 додатка 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, при заповненні реквізита «Отримувач»:

зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;

зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);

під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.

При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону № 2464 для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному контролюючому органу.

Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.

Алгоритм дій для звернення через сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ►                    ___________________________________________________________________________________________________________Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький південний регіон) нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.

Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 18.00 до 8.00 (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо застосування РРО/ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує.

Днями, за участі заступника начальника Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяни Степанової відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо застосування РРО/ПРРО.

Суб’єкти господарювання мали змогу одержати відповіді на актуальні питання зазначеної тематики.

Питання:  Який порядок проведення розрахунків при оптовій торгівлі на складі підприємця?

Відповідь:  Згідно з п. 12 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо), то реєстратори розрахункових операцій або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються.

Питання:  Як здійснити перереєстрацію ПРРО якщо змінилась адреса господарської одиниці?

Відповідь:  Відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».

При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).

Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.

Згідно з п. 11 розд. II Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Питання: Чи скасували для фізичних осіб підприємців необхідність застосування РРО на період дії воєнного стану?

Відповідь: Відповідно до діючого законодавства суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зобов’язані їх проводити на повну суму покупки (надання послуги) через реєстратори розрахункових операцій. Не зобов’язані застосовувати РРО суб’єкти господарювання, які отримають кошти виключно на поточний рахунок за реквізитами (IBAN) та платники єдиного податку 1 групи.

В Криворізькій північній ДПІ проведено практикум щодо змін у податковому законодавстві 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує.

Нещодавно, в приміщенні Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено практикум з платниками податків щодо змін до податкового законодавства

Начальник Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова звернула увагу на те, що у зв’язку із запровадженням воєнного стану, у разі неможливості своєчасно виконати свій обов’язок у визначені строки, річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік можна подати впродовж шести місяців після припинення чи скасування воєнного стану. Така норма передбачена Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Подати декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік, можна за допомогою електронного сервісу «Декларація про майновий стан і доходи» на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті (розділ «ЕК для громадян»).

Крім того, обговорили основні зміни у податковому законодавстві, зокрема щодо Закону України від 15 березня 2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Наприкінці платники отримали відповіді на свої запитання та друковану продукцію роз’яснювального характеру.

Інформаційна зустріч з представниками бізнес-спільноти щодо податкового законодавства в умовах воєнного стану

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує.

Нещодавно, в приміщенні ЦОП Криворізької південної ДПІ відбулась інформаційна зустріч з суб’єктами господарювання з метою забезпечення роз’яснювальної кампанії з нагальних питань оподаткування.

На заході обговорили питання актуальної тематики: новацій податкового законодавства в умовах воєнного стану, застосування та використання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), декларування доходів громадян отриманих в 2021 році, кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування, легалізації трудових відносин тощо.

Податківці закликали бізнес-спільноту з відповідальністю виконати свої податкові обов’язки та сплатити податки та збори, таким чином підтримавши економічний фронт країни в умовах воєнного стану.

Наприкінці заходу присутні представники бізнесу отримали відповіді на запитання та друковану продукцію роз’яснювального характеру по зазначеній тематиці.