Яку відповідальність нестиме споживач при несплаті за житлово-комунальні послуги?

Погодьтесь, вода в крані впродовж доби, можливість приготувати їжу на газу, світло, електрика, теплі батареї взимку - це все так увійшло в наше життя, що без цих послуг ми вже не уявляємо наш побут. Кожен українець - споживач житлово-комунальних послуг. Тож отримуючи ці послуги, ми маємо не забувати і про обов'язок вчасно за них сплачувати.

Закон України “Про житлово-комунальні послуги” передбачає такі види послуг:

• житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком;

• комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Як бачимо, такі прості терміни, як газ, вода, світло, вивіз сміття та утримання будинку мають дещо інше відображення у законодавстві. Відносини між надавачем та споживачем цих послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів» та іншими нормативами. Тож тепер актуально пам’ятати про послуги як з постачання, так і розподілу газу/електроенергії, а це вже окремі види послуг. Так само незабаром українці побачать у платіжках термін “плата за абонентське обслуговування” - це відбудеться у разі укладення індивідуальних договорів про надання комунальних послуг або індивідуальних договорів про надання комунальних послуг з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем і стосуватиметься це води, тепла, утримання.

Слід пам'ятати, що договірні відносини передбачають не тільки обов’язки надавача послуг (вчасність, регулярність, якість послуг) та захист прав споживачів у разі порушення, а й обов’язок самого споживача вчасно і в повному обсязі оплачувати за спожиті послуги. Санкції за борги за житлово-комунальні послуги бувають різні: від пені до відключення послуги, від попередження до подачі позову до суду і стягнення боргів уже виконавчою службою.

Надавач послуг може нараховувати пеню

Якщо споживач вчасно не сплачує за спожиті комунальні послуги, підприємство-надавач послуг може почати нараховувати пеню. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Коли пеня не нараховується?

Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Варто брати до уваги і карантин. Так, відповідно Закону України №530 від 17.03.2020 на період дії карантину та протягом 30 днів з дня його скасування заборонено:

· нараховувати та стягувати штрафи, пеню, якщо споживач несвоєчасно здійснив платеж за житлово-комунальні послуги;

· припиняти надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;

· примусово виселяти з житла;

· примусово виселяти громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.

Тож, під час карантину є певні обмеження щодо впливу на боржників. Нарахувати пеню, відключити послугу, виселити з житла під час карантину ніхто не має права. А карантин в Україні триває!

При цьому представники газової служби іноді діють як колектори, чинячи психологічний тиск на споживачів і вимагаючи погасити поточні платежі виключно до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Подібні звернення надходять від самотніх пенсіонерів у Кривому Розі.

Порада: Читайте уважно свої договори на постачання послуг! Наприклад, постачання газу регулює типовий договір, затверджений Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2500, а розподіл - Типовий договір розподілу природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498. Згідно з останнім “оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ”. Тож сплачувати потрібно до 20 числа, і якщо оплата не пройде ще впродовж 10 днів, то тільки в такому випадку постачальник має право почати процедуру відключення газопостачання, завчасно попередивши про це боржника.

З боргами - без субсидії!

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 (зі змінами) “Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива” у субсидії відмовляють, якщо управлінням соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад три місяці заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До уваги береться розмір заборгованості на день звернення за призначенням житлової субсидії. Отже, боржники, загальна сума боргу яких перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів громадян (а це - 340 грн.), втрачають право на отримання субсидії.

Звернення до суду та його можливі наслідки

У разі наявності боргу підприємство-надавач послуг має право звернутись до суду про стягнення заборгованості. Надавач послуги має право притягнути споживача до цивільної відповідальності, визначеної ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме стягнути інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов’язання та 3% річних від простроченої суми.

Висновок: у разі несвоєчасної оплати житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості через суд сума до сплати може виявитись значно більшою, ніж якщо вчасно сплачувати платежі.

Дуже багато розмов йде про те, що у разі заборгованості через суд можна позбавити людину житла. Примусове стягнення боргу за житлово-комунальні послуги після відповідного рішення суду або судового наказу здійснює державний або приватний виконавець відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

 

Стягнення боргів відбувається в першу чергу за рахунок грошових коштів боржника, інших цінностей (наприклад, земельної ділянки), коштів на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах. Якщо коштів та цінностей немає, то лише тоді справа доходить до нерухомого майна. Стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник, відбувається в останню чергу.

Відповідно до статті 48 вищезазначеного закону у разі, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Але якщо іншого майна нема, а сума заборгованості буде більшою ніж 20 мінімальних заробітних плат, а це станом на 01.07.2021 - 20х6000 грн., тобто 120 000 грн., то за борги може відбутись і арешт житла (звернення стягнення на нерухоме майно).

Стягувати борг через суд можуть з урахуванням позовної давності, тобто за попередні три роки. Тож арешт житла та подальша його реалізація в рахунок погашення заборгованості можливі у випадку, якщо споживач накопичив борг, який перевищує 120 тисяч гривень.

Автоматичне списання боргів

Відповідно до наказу Мінюсту від 23.03.2021 № 1061/5 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 16 квітня 2019 року № 1203/5» спрощується процедура списання боргів за постановою про виконавче провадження. Таке списання з рахунків споживачів буде автоматизоване і стосується, зокрема, і боргів за житлово-комунальні послуги. Виконавець направляє постанову про арешт майна у той банк, де відкрито рахунок боржника. Банк у свою чергу інформує виконавця про арешт рахунка. Після цього виконавець створює платіжні вимоги на примусове списання коштів і направляє їх банку, а банк списує кошти з рахунків боржника і перераховує на рахунок виконавчої служби, а звідти вже на рахунки стягувача боргу.

Така процедура суттєво спростить арешт рахунків боржників і списання з них боргів. Для запобігання прикрим випадкам, варто вчасно сплачувати за житлово-комунальні послуги. Інакше в якийсь момент можна опинитись без коштів на рахунках, або навіть і без житла.

 Яка процедура відключення газу та електроенергії за борги?

Постачальники газу та електроенергії мають право на припинення надання послуг.

Це передбачено:

· Правилами постачання природного газу (Постанова НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496),

· Кодексом газорозподільних систем (Постанова НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494),

· Правилами роздрібного ринку електричної енергії (Постанова постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312).

При відключенні газу та електрики споживача мають про це повідомити.

Так, наприклад, відповідно до пункту 17. 21 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, відключати газ через заборгованість газопостачальник може не раніше ніж через 10 днів після терміну, коли мала пройти оплата, про що мають повідомити споживача за 3 дні письмово з повідомленням про вручення. Неповідомлення споживача про наступне відключення газопостачання є підставою для визнання дій газопостачальника неправомірними.

Порада споживачам: не підписуйте під тиском акт розтермінування оплати. Це вплине і на термін позовної давності, і підтвердить вашу згоду з усіма нарахуваннями та штрафами. Спочатку проконсультуйтесь з юристами!

Електропостачальник у разі, якщо споживач має заборгованість або не допускає до лічильника, може відключити електроенергію. Про це він має повідомити не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення.

Письмове повідомлення має містити:

· підстави, суму заборгованості,

· дату і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено,

· прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

Датою отримання таких попереджень буде вважатися:

· дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції,

· третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Інший спосіб надання попередження споживачу може бути використаний тільки в тому випадку, якщо він передбачений договором з постачальником електроенергії та договором з оператором системи.

Якщо споживач сплатить борги і повідомить про це постачальника електроенергії до відключення, то постачання електроенергії не припиняється.

Отже, споживачі мають вчасно і в повному обсязі сплачувати отримані житлово-комунальні послуги. Постачальники послуг у разі наявності заборгованості мають право на відключення/припинення надання послуг і зобов’язані чітко дотримуватись правил відключення, зокрема, завчасного повідомлення про такі дії. При цьому, не забуваймо про те, що карантин триває, тож такі санкції, як стягнення пені та припинення надання послуг наразі є незаконними.

Якщо ви вважаєте, що ваші права споживача порушено, ви потребуєте юридичної підтримки, звертайтесь до місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Усі споживачі мають право на безоплатну первинну правову допомогу - надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, а також складення заяв, скарг та інших документів правового характеру.

Якщо потрібно скласти позовну заяву або здійснювати представництво інтересів у суді, то категорії населення, визначені у ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», мають право на безоплатну вторинну правову допомогу - призначення адвоката/правника, гарантованого державою. Для цього звертайтесь до відділу Апостолівське бюро правової допомоги Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги: вул. Центральна, 63, м. Апостолове, тел.068-208-50-52, (05656) 9-12-90.

Пишіть apostolivske@legalaid.dp.ua. Завантажуйте мобільний додаток «Безоплатна правова допомога».

Всеукраїнський контакт-центр системи надання безоплатної правової допомоги 0-800-213-103.